|
|
ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО ЯК ЗНАК ДОБИ
У славному і до болю рідному Січеславі відбулася небуденна подія, суть і значення якої мої дорогі земляки-дніпропетровці відразу зрозуміли доглибинно. Свідчення тому – бездоганно організовані науково-культурні заходи 6 і 7 лютого 2018 року, які відбулися в рамках 29-х Шевченківських читань на Придніпров’ї. Це приїзд до Дніпра директора інституту літератури НАН України академіка Миколи Жулинського, головного редактора шеститомної Шевченківської енциклопедії, дводенна презентація цього унікального видання, його лекції для студентів та учнів українсько-американського ліцею, а також круглий стіл з нагоди 29-х Шевченківських читань на Придніпров’ї. Відразу акцентую: Шевченківська енциклопедія доступна в Інтернеті на сайті Інституту літератури – ilnan.gov.ua.Відео презентації можна переглянути за адресою: https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=9amhy0kAckY
На книжковій вставці поряд зі знаними в Україні і далеко поза її межами академічними виданнями, із розкішною, червоною в золоті, шеститомною Шевченківською енциклопедією, присутні могли познайомитися з виданнями нашого краю, в тому числі з цінною книжкою «Шевченкіана Придніпров’я» за редакцією Лесі Степовички. Пісенно-поетична інкрустація дводенного свята українського духу також була бездоганною. Це і виступ капели юних бандуристок «Веселка» (музична школа № 3, керівник Олена Стороженко), і натхненний спів народного чоловічого вокального ансамблю «Обертон» НТУ «Дніпровська політехніка». Ліцеїсти Пилип Ковальов і Катерина Денисенко виступили зі стислим оглядом змісту Шевченківської енциклопедії. Студентка університету «Дніпровська політехніка» Юлія Пестова мистецьки декламувала «Лілею» Тараса Шевченка, отримавши від М. Жулинського виданий Інститутом літератури том Шевченка. І, безперечно, продуманий сценарно-сценічний рівень, презентований С. Ігнатьєвою 6 лютого, Іриною Цип’як – 7 лютого.
«Вибір» – так визначив головну тему своєї доповіді М. Жулинський, вразивши і перспективою бачення проблем, і озвученням таких, приміром, малознаних фактів: свого часу ідеолог Суслов заборонив і думати про можливість постання Шевченківської енциклопедії, оскільки на той час не була ще створена Пушкінська енциклопедія.
День Божий 7 лютого був так само насиченим, змістовним, як і попередній: відбувся круглий стіл «Феномен Тараса Шевченка в духовному просторі українства» за участю академіків Геннадія Півняка та Миколи Жулинського, представників вишів, шкіл, музеїв, а ще студентів, учнів, громадськості.
«Всебічна культорологічна модель образу Тараса Шевченка» – так синтетично окреслив суть унікального видання шеститомної Шевченківської енциклопедії академік Геннадій Григорович Півняк. Наголосив, що перед нами не енциклопедія у звичному розумінні цього слова, а своєрідна художньо-поетична модель, яка формує образ генія. То велика честь і радість, що видання презентується в стінах Дніпровської політехніки (донедавна Дніпропетровського гірничого університету), в якому панує абсолютно унікальна атмосфера. Це позитивна енергетика самої будівлі, засвідчена і підтверджена знаними науковими авторитетами. Невід’ємною складовою її є саме гуманітарний напрям діяльності, а в найближчих планах – відкриття кафедри української культури та філології. Зрештою, ректор підсумував: «Хочеш бути щасливим – читай Шевченка і працюй у Гірничому університеті». Від його слів еманувала така певність, переконаність і сила, що в пам’яті заясніло афористичне висловлювання – одне з тих, які прикрашають стіни керованої промовцем вишу. Це знакові слова І. Мечнікова: «Характерна складова науки саме в тому, що вона потребує сильної діяльності» (підкреслення авторки). Академік М. Жулинський, відштовхнувшись від дефініції Ентоні Сміта про націю і культуру, наголосив на націєтвірному стрижні творів Шевченка, на особливому Шевченковому дарі чуття історичної істини, на вічно актуальному явищі, яким є і буде Шевченкове Слово. Луною відбилася теза про те, що ніхто у Франції не заперечує місії Жанни Д’арк. Ми ж говоримо про поразку Мазепи, а мусимо говорити про його історичну місію. З гіркотою доповідач констатував, що досі жодна влада не забезпечила цілісності національного простору, що до сьогодні в Україні немає гуманітарних пріоритетів. І, треба визнати, саме «холодний душ», як би моторошно не було, властиво став тим дзвоном, який покликаний не дозволити заспокоюватися на досягнутому. Нікого в залі не довелося переконувати в тому, що 29-і Шевченківські читання в Дніпрі, як зауважила Леся Степовичка, властиво, перетворилися на своєрідний з’їзд україністів, цього року позначений такою видатною подією, як поява шеститомної Шевченківської енциклопедії. Зворушливо пролунали й поетичні рядки Лесі Степовички з її власної «шевченкіани», зокрема, вірш «Шевченкові», а також присвячений загиблому 21 січня 2014 року героєві Майдану Мігоянові вірш «Цаве танем» («Візьму твій біль»). Знаменно, що рядки того твору чеканилися поетапно, упродовж 2008–2014 років, ніби потверджуючи споконвічну істину про змінність усього у світi і, власне, цілого світу – на тлі незмінної драматичної домінанти української долі.
професор Валентина Соболь
|
