|
|
Перспективи україністичних студій Кубані
На початку вересня цього року (11 вересня) у Краснодарі відбулась VII Міжнародна конференція «Кубань-Україна: питання історико-культурної взаємодії», присвячена 150-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка, яка стала значною науковою подією краю. Цей науковий захід, що став уже традиційною формою звіту в діяльності Кубанського відділення Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка та Краснодарської крайової громадської організації «Співдружність Кубань-Україна» ( голова Ірина Скібіцька) щороку збирає все ширше коло науковців з різних регіонів Росії та України, з Польщі та Германії. Другий рік поспіль інформаційну та організаційну підтримку конференції надають Міжнародна асоціація україністів, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Т. Рильського НАН України. Цього року одним із співорганізаторів конференції стала Міжрегіональна громадська організація «Наукове товариство україністів ім. Т.Г. Шевченка». У рамках роботи конференції проходила виставка творів вишивальниці Галини Палиці (станиця Тбіліська), експонувалися українські рушники з Полтавщини, привезені доцентом Полтавського національного педагогічного університету ім.В.Г.Короленка, канд. іст. наук Л.І. Шаповал, ляльки-мотанки народного майстра Наталі Свиридюк (Полтава). До конференції вийшов у світ збірник наукових статей, присвячених новим дослідженням життя та творчості Т.Г. Шевченка, актуальним проблемам вивчення історії козацтва, збереження культурної спадщини українського населення Кубані та Півдня Росії,. а також стану та перспективам російсько-української співпраці в галузі науки, культури та мистецтва.
У резолюції конференції відзначена наявність потужного наукового потенціалу Кубані, який разом з багатими історично-культурними традиціями, що пов’язують її з Україною, дає право вважати цей регіон визнаним центром співпраці дослідників Півдня Росії з науковцями прикордонних районів України. З метою активізації наукової співпраці в галузі україністики учасниками конференції було запропоновано розширити тематику дослідницької та краєзнавчої роботи в краї. Підвищенню рівня наукових україністичних студій на Кубані могло б сприяти створення у м.Краснодарі Міжнародного науково-дослідницького центру українознавства. Рішення конференції про створення такого центру було підтримане Міжнародною асоціацією україністів.
Галина Бондаренко,
голова Національної асоціації україністів
|
