|
 МЕЇР
(МАБОВИЧ) Голда
(3.05 1898, Київ – 8.12 1978, Єрусалим, Ізраїль).
Прем'єр-міністр Ізраїлю
(1969-74).
Г.Меїр емігрувала до США 1906 року.
1915 вступила в Поалей Ціон (організація робітників-сіоністів). 1921
разом з чоловіком М.Мейєрсоном поселилась в Палестині, де обрала
собі давньоєврейське прізвище Меїр ("палати яскраво").
1934 року Г.Меїр стала одним з
керівників жіночої робітничої ради Гістадрута, а пізніше очолила
політичне бюро Єврейського агентства.
Ветеран боротьби за створення
держави Ізраїль (проголошена 14 травня 1948 року), про яку говорять:
"Якщо Бен-Гуріон – батько єврейської держави, то Голда Меїр – її
мати".
Посол Ізраїлю в СРСР (1948),
міністр праці, міністр закордонних справ, депутат Кнесета (1949-74).
1966 року Г.Меїр була обрана
генеральним секретарем МАПАЙ (Партія робітників Ізраїлю). Коли МАПАЙ
увійшла до Партії праці Ізраїлю, стала секретарем останньої.
Очоливши уряд країни, Г.Меїр
прагнула розв'язати складну проблему дискусій щодо майбутнього
окупованих Ізраїлем єгипетських та сирійських територій. Коли
постало питання про відповідальність за неготовність Ізраїлю до
війни 1973 року, прем'єр-міністр виявилась не здатною адекватно
відповісти своїм опонентом й вимушена була піти у відставку.
З іменем Голди Меїр пов'язані
багато вирішальних подій в історії єврейського державотворення: чи
візьмемо її боротьбу за міжнародну підтримку проголошення
незалежного Ізраїлю, чи невтомну працю заради економічної та
військової могутності – безперечної гарантії життєздатності країни.
Коли ізраїльські командос, порушуючи суверенітет Аргентини, викрали
з цієї країни нацистського злочинця А.Ейхмана, Комітет безпеки ООН
вагався: яке прийняти рішення щодо Ізраїлю? Палка промова Г.Меїр, в
якій вона зуміла емоційно й аргументовано переконати присутніх у
логічності цього вимушеного кроку як закономірної кари за всі
злочини проти людства, вирішила справу на користь її батьківщини.
На п'ятий день війни 1973 року,
коли ізраїльська армія була на порозі знищення, Г.Меїр, всупереч
міжнародним стандартам дипломатії, зуміла підняти серед ночі високих
урядовців США й забезпечити негайну військову допомогу своїй країні.
Г.Меїр була переконана, що "Якщо
Ізраїль не буде сильним, то не буде миру на його кордонах". Разом з
тим вона добре розуміла, що політика з позиції сили та агресії –
тимчасове явище.
– Я хочу, щоб навіть такій старій
леді, як я, пощасливилось пожити у дні миру між нами й вами, –
сказала Г.Меїр під час візиту єгипетського президента Анвара Садата
до Ізраїлю.
Портрет сьогоднішнього Ізраїлю в
значній мірі сформований сильною жінкою й патріотом своєї держави
Г.Меїр.
|
