|
|
БЕК
Мері
(29.02 1908, Форд Сіті,
Пенсильванія, США 30.01 2005, Клінтон Тоуншіп, Мічіган, США).
Юрист, державна,
політична й громадська діячка (США).
1921 року батьки
відправили М.Бек на батьківщину в Україну, де вона закінчила
Коломийську гімназію. Навчалася в Пітсбургському університеті (1944
доктор юриспуденції, перша жінка, яка удостоїлася цього в
Пітсбургському університеті).
М.Бек перша
жінка-адвокат США, перша жінка, обрана до Муніципальної Ради
(Міської ради) Детройту, перша жінка президент Ради і перша жінка
мер Детройту. М.Бек призначила в Раду опікунів першу жінку
афро-американку, зробила значний внесок у справу збереження
історичних архітектурних пам'яток, турбувалася про поліпшення
санітарно-побутових умов проживання в Детройті, розвивала молодіжний
спорт, виступала за розширення програм, що попереджають дитячі та
юнацькі правопорушення. М.Бек від року заснування (1848) плідно
працювала в Світовій Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО),
зокрема, була фундаторкою Літературних конкурсів (тепер її імені),
які очолювала від 1959 до 2005 року. 1993 року в конкурсі брали
участь й діти Незалежної України. Темою конкурсу стала 60-та річниця
голодомору в Україні (твори видані окремим томом). В 10-ту річницю
Чорнобилю твори учасників конкурсу знову видані окремим томом. Але
найбільшою турботою М.Бек був захист інтересів національних меншин.
В українському діаспорному товаристві М.Бек називали "борцем за
свободу" за її невтомні зусилля привертати увагу міжнародної
спільноти до становища українського та інших народів, які вимушені
були жити в умовах тоталітарного комуністичного режиму в СРСР.
Детройтська громадськість називала її "Lady of Firsts" "Леді з
Перших".
М.Бек востаннє побувала
на батьківщині своїх батьків 2003 року, коли їй на VIII Світовому
Конгресі Українців вручили найвищу громадську відзнаку Медаль
святого Володимира. Як українка за походженням похована на
православному кладовищі Баунд Брук (штат Нью-Джерсі).
|