ЧИЧИБАБІН
Олексій
(17.03 1871, Куземіно, Полтавщина –
15.08 1945, Париж (Франція)
Хімік-органік (Росія, Франція)
Навчався в Московському
університеті.
Викладав у московських вузах. В
історію вітчизняної хімії увійшов як автор оригінальних праць з
органічного синтезу, хімії гетероциклічних сполук та алкалоїдів. На
основі праць О.Чичибабіна за кордоном запатентовано багато патентів
на одержання активних речовин для ветеринарної практики.
Під час І-ї Світової війни брав
активну участь у створенні вітчизняної фармацевтичної промисловості.
О.Чичибабін був удостоєний високих
радянських відзнак та нагород.
1930 року в родині вченого сталася
трагедія – внаслідок нещасного випадку загинула єдина донька. Ця
подія різко вплинула на вченого, який, не зважаючи на офіційне
визнання, часто був несправедливо кривджений на батьківщині.
О.Чичибабін одержав закордонне відрядження до Франції і не з власної
волі не повернувся в СРСР.
Наукова діяльність у Парижі для
О.Чичибабіна спочатку була вдалою: академік вів наукові дослідження,
керував дослідницькими лабораторіями провідних французьких концернів,
консультував зарубіжні фармацевтичні компанії (зокрема, американські).
О.Чичибабін видавав у Франції свої наукові праці. До двотомника
досліджень з органічної хімії О.Чичибабіна блискучі рекомендації дав
лауреат Нобелівської премії Ф.Гриньяр. Ця робота пропонувалась для
використання у всіх французьких університетах.
З 1933 – вчений одержав кафедру в
Коллеж де Франс – провідному вищому навчальному закладі французької
столиці.
Весь час роботи за кордоном О.
Чичибабін не поривав зв'язків з батьківщиною. Вчений бачив наслідки
сталінізму в СРСР. Репресії торкнулися і його. 1936 року Академія
наук СРСР виключила О.Чичибабіна зі свого складу. "Справедливості на
світі немає", – писав вчений. Нервове напруження, в якому жив і
працював дослідник і педагог, призвело до тяжкої хвороби:
О.Чичибабін втрачав зір внаслідок катаракти. Після окупації
нацистами Європи іноземцям на території Франції заборонялось вести
дослідження. Лише 1944 року вчений одержав можливість працювати в
Коллеж де Франс, але було вже пізно – осліплий академік був
смертельно хворий.
До сьогодні французькі колеги
зберігають пам'ять про видатного вченого з України: в Коллеж де
Франс на дверях його лабораторії висить пам'ятна таблиця, а поряд з
нею – експозиція праць науковця.
|