|
 ЧАРГАФФ
Ервін
(11.08 1905, Чернівці – 20.06 2002,
Нью-Йорк,
США).
Біохімік (США). Один з
найвидатніших теоретиків нашого часу в галузі генетики (нуклеїнових
кислот).
Навчався у Віденському університеті.
Від 1928 року жив у США. Вів
дослідження у галузі органічної хімії в Йєльському університеті
(1928-30). Повернувся до Європи – працював у Берлінському
університеті (факультет бактеріології та охорони здоров'я),
Інституті Пастера (Париж). З 1935 – знову в США: профессор
Колумбійського університету. Саме тут пройшли найпродуктивніші
творчі роки вченого.
Ще 1944 року Е.Чаргафф ознайомився
з працями Освальда Ейвері, який ДНК визначав як спадковий матеріал.
Е.Чаргафф зорієнтував дослідження своєї лабораторії на вивчення
структури та функції нуклеїнових кислот і їх компонентів,
використовуючи новітні методи хроматографії. 1950 року вчений зробив
відкриття особливої важливості: незалежно від джерела кількості
аденіна і тиміна рівні, як і кількості цитозина та гуаніна.
Е.Чаргафф дійшов висновку про можливість існування значної кількості
ДНК. Дослідники Уотсон та Крик розвинули його висновки (Е.Чаргафф
зауважив, що він посіяв зерна у їхніх головах) й досягли успіху,
відзначеного Нобелівською премією з фізіології та медицини 1962 року.
Наприкінці 50-х років Е.Чаргафф
розчарувався в молекулярній біології. Пізніше він виступив з
критикою біотехнології, зокрема, клонування, генетичних маніпуляцій
та переносу генів.
У цей період свого життя вчений
прагнув по-новому осмислити не лише свою наукову діяльність, а й в
цілому розвиток науки, її місця в історії людства: "Часто революції
приносили далеко не найсприятливіші наслідки тим, від імені кого
вони звершувались. Останні тридцять років історії засвідчили
неймовірну революцію в галузі біології, яку очевидно не усвідомлює
більшість людей.
Довгі століття мета науки була у
тому, щоб допомагати розуміти волю природи, але тепер багато її
галузей, а особливо котрі іменують себе "наукою про життя", стали
екстремально маніпулятивними: вони намагаються випередити й обдурити
природу як тільки можуть. Процеси, котрі раніше вимагали сотні тисяч
років, тепер можуть здійснитися за одну ніч... Створюються нові живі
істоти з новими характеристиками" (Е.Чаргафф. Рецензія на книгу Дж.
Ріфкіна "Біотехнологічне століття").
Вчений виявив себе і як досвідчений
педагог: читав лекції в Стокгольмському університеті, університетах
Японії, Бразилії.
В останні роки свого життя
Е.Чаргафф працював у Шпиталі Рузвельта.
Серез нагород Е.Чаргаффа, зокрема,
Медаль Пастера, медаль Грегора Менделя, Національна медаль за
видатні досягнення в галузі науки, медаль Нью-Йоркської медичної
академії. Він – член Національної АН США і Американської академії
мистецтв та наук.
|
