|
 АГНОН
Шмуель Йосиф
(17.07 1888, Бучач, Тернопільщина -17.02 1970, Єрусалим, Ізраїль).
Письменник (Ізраїль), лауреат Нобелівської премії з літератури 1966 року
(перший з івритомовних та ідишемовних письменників володар цієї
високої відзнаки).
Особистість Ш.Й.Агнона формувалася на кордоні взаємодії кількох культур
і релігій: в Бучачі, Коломиї, Львові, Тернополі мирно уживалися
українська, польська та єврейська мови й культури, взаємодіючи з
австрійською, німецькою та російською. Духовне буття галичан
визначалося католицизмом, іудейством, православ'ям. Народившись і
проживши в Галичині два десятиліття, майбутній класик єврейської
літератури написав та опублікував тут близько 70 різних за жанрами
літературних творів (вірші, оповідання, нариси).
"У п'ять років я написав свою першу пісню", – сказав Ш.Й.Агнон у своїй
промові на церемонії вручення йому Нобелівської премії. 1903 –
з'явилися його перші публікації в журналі "Hamicpeh" – "Оглядова
вежа" та тижневику "Jidiszer Weker" – "Єврейський будитель", газетах
Бучача, Коломиї, Львова. Переселившись до Палестини, Ш.Й.Агнон 1911
року опублікував "Тойті-танц" ("Танок смерті") – твір, написаний за
реальними фактами з життя євреїв одного з містечок Галичини.
Двадцятирічним молодим письменником Ш.Й.Агнон прибував до Львова й став
співробітником єврейських періодичних видань. Столиця Галичини, в
якій переплелися в єдиному духовному культуротворчому потоці
національні традиції різних народів, середньовіччя й ренесанс,
архітектура класицизму й еклектики, готики й модернізму, зачарувала
його.
1907 року Ш.Й.Агнон відбув до Палестини. На історичну батьківщину він
приїхав як відомий письменник Чачкес (справжнє прізвище), щоб стати
Агноном (1924 року письменник офіційно обрав собі літературний
псевдонім Агнон – з івриту "покинутий").
З 1913 – Агнон жив у Німеччині (Берлін та Гамбург), де плідно працював
як письменник, читав лекції з єврейської літератури, знайомився з
кращими зразками світової літератури. На німецькій землі доля
послала Агнону заможного прихильника його таланту й друга Ш.З.Шокена,
який позбавив надію єврейської літератури фінансових проблем,
надавши йому спеціальну стипендію. 1924 – Агнон повернувся в
Єрусалим.
1930 року Агнон (він знову побував у Європі) востаннє у своєму житті
відвідав свою батьківщину – Бучач...
Українська тематика відображена в багатьох творах Агнона. Найперше в
оповіданні "Бартка Добуша" та романах "Видання заміж", "На морській
глибині", інших творах: "Старі й молоді разом", "Проста історія".
Дослідники творчості Агнона наголошують на благотворних зв'язках
єврейської культури з українською, відзначаючи глибинне пізнання
Агноном творчого досвіду насамперед Миколи Гоголя для становлення
його як письменника, про що класик єврейської літератури говорив у
своїй Нобелівській промові "Що вплинуло на мою творчість?" Тісний
зв'язок з фольклорними традиціями, переплетінням казкового з
реальним у творах Агнона переконують читачів у близькості до нього
творчості Михайла Коцюбинського.
1996 року батьківщину Агнона Бучач вперше відвідала донька письменника
Емона Чачкес-Ярон.
|
