|
VIІ Міжнародний конгрес україністів відбувся в містах, Сімферополі, Львові та. Києві на базі секцій суспільних наук на базі секцій суспільних наук. У роботі Конгресу взяли участь понад 400 науковців (з них: 105 науковців з поза меж України з понад 15 країн світу). Проведено 10 секційних тематичних засідань та 11 Круглих столів. Організовано Презентацію понад 50 нових видань, серед яких низка багатотомних видань присвячених проблемі голодомору.
І. Учасники Конгресу зобов’язують Міжнародний Комітет і Бюро МАУ:
- Видати всі матеріали Конгресу;
- Провести наступний Конгрес через 4 роки;
- Розглянути пропозиції та провести наступний VІІІ Міжнародний Конгресу україністів у Чернігівському педагогічному університеті;
- Передбачити проведення в міжконгресовий період регіональних форумів з актуальної проблематики становища сучасного українства у світі та перспектив розвитку україністики;
- Затвердити резолюції МАУ, надрукувати їх у пресі та передати владним структурам;
- На наступному Конгресі президент МАУ має відзвітуватися про виконання резолюції VІІ Конгресу МАУ;
- Учасники Конгресу заявляють, що державна політика України спрямована на підтримку україністики у світі залишається недостатньою і неадекватною:
- політика спрямована на розвиток в сфері розвитку та функціонування україністичних дисциплін, як в Україні так і за рубежем залишається неадекватною;
- в Україні звужується україномовний інформаційний простір,
- триває мовне зросійщення української людності;
- занепадає українське книгодрукування і періодика, кінематограф, музейництво;
- зникають цілі наукові напрямки;
- триває відтік української талановитої української молоді за кордон,
- отже, нація інтелектуально знекровлюється;
- не набув належного українського змісту шкільний навчально-виховний процес на сході та півдні України;
- не усунуті причини мовно-культурної регіоналізації, загрози державно-територіальної цілісності.
2. Учасники Конгресу звертаються до керівників держави та Уряду з вимогою створити комітет з мовної політики при Кабінеті Міністрів України до складу якого ю увійшли провідні мовознавці з Інституту української мови НАН України та університетів України. Основним завданням Комітету має бути вироблення програми та механізмів впровадження державної мови в усі сфери життя.
3. Створити на базі НАН України Комітет з моніторингу ЗМІ за дотриманням з ними чинного законодавства щодо державної мови. Кабінетові Міністрів підтримати існуючі та створити нові національні наукові та культурні організації поза межами України для поширення інформації про Україну та розвитку україністичних студій, надавши їм належну фінансову підтримку. Створити спеціалізовану мережу поширення україномовної друкованої продукції на всій території України.
4. Зобов’язати Кабінет міністрів запровадити й використовувати в державних установах лише українсько-локалізовані операційні системи.
5. Кабінетові Міністрів створити мережу національно-культурних організацій поза межами України для поширення інформації про Україну (за зразком Інституту Ґете).
6. Спільно із зарубіжними асоціаціями україністики за підтримки МАУ підготувати і опублікувати у міжконгресівський період “Історію зарубіжної україністики”.
7. Національній Асоціації україністики за підтримки зарубіжних національних асоціацій розробити та опублікувати працю “Українці-русини в контексті загальнонаціональної консолідаційної політики”.
8. Створити спеціалізовану мережу поширення україномовної друкованої продукції на всій території України.
9. Запровадити пільговий режим для тих, хто спонсорує наукові, освітні та культурні проекти.
10. Міністерству освіти та науки забезпечити виконання Закону України про функціонування державної мови і освітній сфері. Контроль за виконанням Закону покласти на Комітет з мовної політики при Кабінеті Міністрів України.
11. Створити “Службу з питань функціонування державної мови при обласних, міських та районних держадміністраціях.
12. Організувати та провести спеціальну конференцію з проблем стану та функціонування системи вищої освіти.
1. Національній Асоціації україністів у Києві спільно із гуманітарними Інститутами НАН України на початку 2009 року провести Міжнародну конференцію “Сучасний стан світового українства та перспективи розвитку україністики”.
2. Створити базу даних всіх дослідників Голодомору та громадських ініціатив, що займаються збором свідчень, матеріалів та інформації стосовно теми Голодомору – геноциду 1932–1833 років та інших голодоморів.
3. Вжити державних заходів до недопущення антидержавної агітації в ЗМІ та знеславлення видатних культурних і громадських діячів України (Т.Шевченка, Л.Українки, І.Франка).
Голова Резолюційної комісії Ганна Скрипник
Члени Резолюційної комісії
м. Київ
27 червня 2008 року
|
