|
|
25 - 28 червня 2008 р. у Києві
відбувся 7 Міжнародний конгрес україністів. У форматі конгресу ще до
його відкриття було проведено кілька наукових конференцій і круглих
столів, зокрема, у Сімферополі відбулася Міжнародна наукова
конференція «Крим в історії та культурі України» і круглий стіл «Історія
науки в Криму» (19 – 21 червня), у Ялті – круглий стіл «Леся
Українка, інші українські діячі науки та культури і Крим» (20 – 21
червня), у Львові – Друга Міжнародна конференція «Діаспора як чинник
утвердження держави Україна у міжнародній спільноті» (18 – 20 червня),
у Києві – наукова конференція «Українська енциклопедистка: стан та
перспективи» (24 червня).
Відкриття конгресу відбулося 25
червня о 10 год. у Києві, в Українському Домі. Відкрив конгрес
вступним словом Президент МАУ, академік НАН України Ярослав Яцків.
Учасникам конгресу було передано
привітання Президента України Віктора Ющенка, його зачитав голова
Національної ради з питань духовності і культури при Президентові
України Микола Жулинський.
Із доповідями на пленарному
засіданні виступили академік НАН України Ігор Юхновський – «Створення
та діяльність Інституту національної пам’яті», іноземний академік
НАН України, голова Асоціації україністів Італії Джованна Броджі
Беркофф – «Яке майбутнє українознавчих студій у Європі?», академік
НАН України, президент Національної асоціації україно знавців Ганна
Скрипник – «Сучасна україністика: стан та проблеми розвитку в
контексті суспільно-політичних трансформацій і соціокультурних
реалій», іноземний академік НАН України, голова Польського
українознавчого товариства Стефан Козак – «Українці у європейському
філософсько-релігійному дискурсі», академік НАН України, ректор НТУУ
«КПІ» Михайло Згуровський «Україна у глобальних вимірах сталого
розвитку: можливості, ризики та сценарії», професор, директор
Уфімської філії Московського державного гуманітарного педагогічного
університету Василь Бабенко – «Стан та перспективи розвитку
україністичних студій в Росії», академік НАН України Микола
Жулинський – «Гуманітарний потенціал України і виклики
глобалізації».
Виголошені на пленарному
засіданні доповіді викликали живий інтерес і спонуку до дискусії, що
знайшло свій подальший розвиток на секційних засіданнях та круглих
столах («Історія України і проблеми сьогодення», «Українська
політологічна думка в європейському контексті», «Етнокультурна:
історична ретроспектива, сучасні глобалістичні виклики», «Актуальні
проблеми філософської думки в Україні», «Українська художня культура
і світ. Культурні стратегії розвитку мистецтва», «Сучасний
літературний процес», «Українознавча освіта в Україні і за кордоном
як вагома складова стратегії державного будівництва», «Сучасне
релігієзнавство, християнський універсалізм і націоналізм:
український досвід», «Актуальні проблеми фольклористики і
трансформація фольклорних жанрів в умовах глобалізації»). Важливі
проблеми розвитку української мови, мовного будівництва у незалежній
Україні широко обговорювалися на двох секціях: «Українська мова:
витоки і становлення» та «Українська мова: нова академічна граматика,
теоретичні засади, структура і функціонально-категорійний апарат».
Серед доповідачів провідні українські вчені і їхні закордонні колеги
(члени-кореспонденти НАН України Григорій Півторак, Ніна Клименко,
Василь Німчук, Іван Вихованець, професори Адам Фаловський (Польща),
Анатолій Загнітко, Катерина Городенська, Мілена Іванович (Сербія),
Олександр Пономарів, молодий італійський дослідник Сальваторе дель
Гаудіо, Світлана Романюк (Польща), Євгенія Карпіловська, Галина
Стрельчук та ін.).
Проблеми соціолінгвістики,
перспектив мовного будівництва в Україні розглядалися у доповідях
Богдана Ажнюка «Механізми ефективної мовної політики», Віталія
Радчука – «Засади мовної прогностики і концепція державної мовної
політики», Юліани Бестерс-Ділгер (Австрія) – «Майбутнє мовної
політики України», Артура Брацкі (Польща) - «Міжнародний контекст
українського мовного питання» та ін.
Трагічним сторінкам історії
українського народу було присвячено круглий стіл «Голодомор як
геноцид українського народу – відображення в літературі, мистецтві,
репортажах і споминах». Доповідачі Станіслав Кульчицький, Олександра
Грицак (США), Лариса Онишкевич (США), Нігель Лінсан-Коллей (Великобританія),
Дарія Даревич (США), Руслан Пиріг, Сергій Ціпко (Канада), Василь
Марочко, Надія Сологуб та інші предметно і всебічно обговорили цю
невичерпну тему, їхні судження і висновки єдині – це був справжній
геноцид українців, цинічний і непростимий.
На цьому круглому столі було
презентовано видання «Український голокост 1932 – 1933 рр. Свідчення
тих, хто вижив» за редакцією о. Юрія Мицика. Том 1 – 5 (Видавничий
дім «Києво-Могилянська академія»).
На пленарному засіданні професор
Джованна Броджі-Беркофф презентувала серію українознавчих видань
Асоціації україністів Італії і передала їх у дарунок інститутам
Секції суспільних і гуманітарних наук НАНУ. Посольство Республіки
Польща в Києві організувало в Українському Домі велику виставку
польської наукової книжки, присвяченої проблемам, пов’язаним з
українською історією та сучасністю, а також питанням
польсько-українських взаємин та історії поляків на українських
землях. Учасники конгресу із вдячністю сприйняли таку цінну
ініціативу Посольства та особисту причетність до цієї знакової події
радника Посольства, доктора філологічних наук Олі Гнатюк.
У доповідях учасників конгресу
означено нові підходи до історичних подій далекого минулого і до
сучасних суспільних і культурно-освітніх процесів, до проблем
державотворення, до висвітлення складних і непередбачуваних подій і
змін в соціальному, громадсько-політичному, науковому і мистецькому
житті країни, в її поступі до кардинальної перебудови способу буття.
Порушувались важливі аспекти методології, якості, рівня і контексту
україністики.
Підсумки конгресу засвідчують, що
він став етапною подією у розвитку україністики в Україні і за її
межами, що україністика стала вагомим чинником відродження
національної свідомості, долучення української спільноти до світових
цивілізаційних процесів.
Учасники конгресу внесли низку
доповнень і змін до Статуту МАУ і схвалили оновлений Статут.
Схвалено пропозицію про обрання
нового президент МАУ на чотири роки і, відповідно, наступний конгрес
провести через чотири роки у Чернігові.
Відбулася зміна керівництва
Міжнародної асоціації україністів. Учасники конгресу подякували
президентові МАУ Ярославу Яцківу за проведену роботу і побажали йому
успіхів у подальшій науковій праці. Новим президентом Міжнародної
асоціації україністів обрано директора Інституту мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
академіка НАН України Ганну Скрипник. Віце-президентами МАУ обрано
професора Алоїза Вольдана (Австрія), професора Романа Сенькуся (Канада),
доктора Мирослава Сополигу (Словаччина), головою Ревізійної комісії
МАУ обрано професора Василя Бабенка (Росія).
Президент МАУ Ганна Скрипник
подякувала учасникам конгресу за участь у роботі форуму, за критичні
зауваження і пропозиції щодо організації роботи МАУ на наступний
період і закликала всіх до творчої співпраці.
|
