ПЕРЕДМОВА
У частині другій тому „Історія” розміщені матеріали УІ Конгресу
Міжнародної асоціації україністів, присвячені історії українського
народу ХХ ст. та історії Донбасу.
Різнобічністю тематики відзначалася секція “Українська революція
1914 – 1923 років”. Доповідачі – Роман Сирота, Олександр Удод,
Дмитро Білий та інші – зачепили такі аспекти проблеми як вибори 1917
р. в Україні, місце селянства в революції, Донецько-Криворізька
республіка, Кубанська народна республіка тощо.
Для Донбасу значний інтерес становила тема індустріалізації та
урбанізації в Україні ХХ ст. Геннадій Єфименко зосередився на
етнічно-культурному аспекті індустріалізації. Микола Троян,
аналізуючи наслідки останньої, зачепив питання змісту й значення так
званого “соціалістичного змагання”. Дослідник показав, що воно було
своєрідною формою позаекономічного стимулювання трудової діяльності
робітників. Мали місце явні перекручення. Міф про видатні рекорди
стахановців створювався під тиском адміністративно-командної системи
зусиллями партійних працівників і економістів, журналістів і
науковців. М.Троян, визнаючи одномоментні позитивні підсумки
соцзмагання, підкреслив загальну шкідливість такої форми організації
виробництва. Наслідки урбанізації для Донбасу відстежили Нані
Гогохія, Зоя Лихолобова. Остання дослідниця сконцентрувала увагу на
трьох питаннях: соціально-економічній спадщині прискореної
урбанізації; опозиційних настроях та політичних репресіях;
ментальності городянина.
Викличе інтерес стаття Кіма Науменка, присвячена українському
колабораціонізму в роки Другої світової війни. Дослідник показав, що
проблема зберігає свою актуальність і ще потребує значних зусиль
вітчизняних істориків для її глибокого дослідження та широкого
висвітлення в інтересах консолідації нашого суспільства.
Низка матеріалів стосуються україно-польських відносин у повоєнні
десятиліття. Тетяна Гонтар, Гржегор Мотика, Ігор Ільюшин, Леонід
Зашкільняк оптимістично висловлюють сподівання щодо спроможності
політиків, науковців, громадськості України та Польщі дійти згоди
щодо остаточного подолання складної українсько-польської історичної
спадщини, розбудови взаємовідносин між нашими народами на основі
правди і справедливості, глибокого та щирого порозуміння і єднання
Не можна не відзначити досить широкий формат історії Донбасу.
Показово, що цьому напрямку присвячені статті донецьких, київських,
харківських, луганських дослідників. Отже, донбаська проблематика
виходить далеко за межі власне регіону. Доповідачі підбили підсумки
багаторічним дослідженням, окреслили подальші напрямки вивчення
історії нашого краю, серед яких заселення й освоєння краю в ХУІ –
ХУІІІ ст., культурно-етнічні проблеми, індустріальний розвиток
регіону, інші.
У другій частині даної книги представлені матеріали УІ Конгресу
Міжнародної асоціації україністів, зосереджені на
суспільно-політичних проблемах. Перший блок стосується
суспільно-політичних процесів в Україні. Він представлений дев”ятьма
статтями. Другий блок охопив міжнародну проблематику щодо України й
Донбасу, зокрема. В цій частині – матеріали трьох дослідників.
Атмосферу, що панувала на Конгресі, відтворює стенограма кріглого
столу „Чи можлива універсальна модель нації, або чому вчить приклад
Донбасу”, здійснена доцентом Ігорем Чарських.
Редколегія
|
