 |
На зламі століть у розвиткові світової цивілізації спостерігається нова тенденція - формування такого типу суспільства, яке ґрунтується на знаннях та інформації. За цих умов інтелектуальний потенціал та науково-технологічні інновації, які охоплюють глобальні масштаби, стають головними чинниками гармонійного розвитку людини та основою соціально-економічного зростання країн світу. З іншого боку, цей процес може супроводжуватися значними змінами, характерними для переломних, критичних етапів історії людства, зокрема змінами у формуванні його світогляду. Зрозуміло, що повноцінний розвиток суспільства такого типу неможливий без систематичної популяризації знань, особливо у сфері освіти і науки. На жаль, прогалини, що існують між базовим рівнем освіти в школах і вищих навчальних закладах та новітніми науковими досягненнями, ще недостатньо заповнюються наявними вітчизняними науково-популярними виданнями. Тому і було започатковано новий науково-популярний журнал, в якому будуть висвітлені у популярній формі актуальні проблеми сучасної науки і техніки, здобутки світової та вітчизняної науки та подана інформація про те, як людство шукає відповіді на глобальні виклики ХХІ століття.
Члени редколегії ознайомили гостей Світлиці з концепцією журналу та змістом його двох перших чисел. У першому числі журналу подано матеріали до Міжнародного року фізики-2005, зокрема, надруковано цікаву статтю Ю. Степановського про А. Айнштайна і його теорії гравітації та світлових квантів; статтю Г.Ковтуна про лауреатів Нобелівської премії з хімії 2005 року; статті з конкурсу "Наука й інновації суспільству" з біології та екології; інтерв'ю із відомим письменником-фантастом Г. Гаррісоном; статті до 100-річчя від дня народження авіаконструктора О. Антонова та відомої естрадної співачки К. Шульженко. Прикрасою номеру є також рубрика "Наука і релігія", де вперше подано виступ Його Святості Іоанна Павла ІІ перед науковцями у 1986 р.
У другому числі журналу подано цікаву підбірку статей до 150-річчя від дня народження Івана Франка та 100-річчя від дня народження С. П. Корольова; розгорнуто дискусію з питань науки і освіти; стаття В. Семененко знайомить з безцінними дарунками неба - метеоритами.
Вів засідання академік НАНУ Ярослав Яцків.
Це найбільш повне видання творів українського поета, вчителя та дисидента Івана Юхимовича Коваленка (1918-2001). До збірки увійшло практично все, що збереглося із написаного поетом впродовж досить довгого життя.
Майже всі ранні твори І.Коваленка були втрачені під час війни, а те, що було написано в пору його творчого розквіту, частково загинуло під час слідства у нетрях КДБ; безжально конфісковувалось і знищувалось у слідчому ізоляторі, пересильних тюрмах, концтаборі. Багато з творів Івана Коваленка дійшло до сучасного читача лише завдяки сміливцям, котрі переховували та розповсюджували його вірші. Збірка також містить поетичні переклади та статті.
Елеонора Соловей ознайомила гостей Світлиці зі своєю монографією "Невпізнаний гість: Доля і спадщина Володимира Свідзінського" (Київ, "Наукова думка", 2006).
Це - перша монографія про унікального поета-нонконформіста, праця поєднує різні аспекти, пов'язані з нагальною необхідністю осмислення ролі й місця В.Свідзінського в українській літературі.
Дослідження базується на широкому колі архівних та бібліологічних джерел, на сучасному науковому розумінні природи поетичної творчості. Перша частина монографії - власне життєпис, друга й третя присвячені проблемам поетики Свідзінського як поета-модерніста, що зберіг водночас глибинний зв'язок із фольклорною та літературною традицією його ролі та місця в українській літературі.
На засіданні звучали поезії Івана Коваленка та Володимира Свідзінського.
Вів засідання академік НАНУ Ярослав Яцків.
6 грудня 2006 року ввідбулось чергове засідання "Елітарної світлиці" на тему "Українська ментальність - витоки та трансформації". Перед учасниками засідання виступали директор Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України академік НАН України Мирослав Попович та докор філософських наук Сергій Кримський. Вони презентували видання "Проблеми теорії ментальності", підготовлене колективом авторів Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.
У книзі розглядаються загальні методологічні проблеми теорії ментальності й деякі аспекти історії та теорії української ментальності. Мета авторів - дослідити, як можна застосувати точні методи аналізу до такого нечіткого уявлення, як ментальність взагалі й українська національна ментальність зокрема.
З книги "Проблеми теорії ментальності":
... "Наш час пов'язує в єдиний соціально-духовний вузол культуру (цінності життя), історію (долю народу) та націю (історичну особистість народу). Якщо нація - це здатність етносу втілювати "історичний універсум, то культура - провідний чинник конституювання життя народу як індивідуальної іпостасі людства, розкриття його етнічного автопортрета, неповторного вираження загальнолюдського досвіду. Культура трансформує історичний досвід у знаменування цінностей життя, творчості духу, в символічний лад спілкування, соціальних значень, вірувань та ідеалів, ієрархії людських якостей, формування світу людини за вимірами блага, правди, краси"...
... "Історія України показово демонструє ту обставину, що проблема перемоги чи поразки має більш широкий ментальний контекст, ніж ситуація успіху чи невдачі. В Україні, при усіх її трагічних обставинах історії, був реалізований третій компонент ситуації протистояння перемоги та поразки - можливість залишатись непереможеним (хоч би духовно), проявити незламну силу волі та надії в прагненні до ідеалу. Саме така незламність ... і дозволяла ментальності українського народу протистояти найдраматичнішим обставинам своєї історії".
Тема обговорення викликала дуже великий інтерес - було багато запитань та відбулась жвава дискусія.
Вів засідання академік НАНУ Ярослав Яцків.
"7-го лютого 2007 р. відбулось чергове засідання "Елітарної світлиці". Перед гостями Світлиці виступав завідувач Центру соціальної історії Інституту історії України НАН України, професор кафедри історії Росії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук Віктор Горобець та презентував свою книгу ""Волимо царя східного..." Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава" (Київ, Видавництво "Часопис "Критика"", 2007).
У книжці Віктора Горобця детально проаналізовано найскладніший і найсуперечливіший період взаємин Гетьманату та російської династії Романових - від середини XVII ст. до ліквідації української автономії Єкатериною ІІ.
В центрі авторової уваги причини й політико-правове наповнення цих стосунків, логіка міжнародних відносин у Східній Європі, соціально-політичні трансформації всередині Гетьманату, які посутньо впливали на українсько-російську інтеграцію.
В монографії ґрунтовно розглянуто українську політику Петра І, що дає змогу реконструювати мотиви політичної переорієнтації гетьмана Івана Мазепи і причини занепаду Гетьманату в "післямазепинську" добу. Автор намагається - там, де це дозволяють джерела, - зрозуміти внутрішню мотивацію сторін, сприйняття політичних і соціальних колізій тогочасними елітами.
У обговоренні теми взяли участь та виступили академік АМН член-кореспондент НАНУ Любомир Пиріг та поет, Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Герой України Дмитро Павличко.
Гостем засідання Елітарної світлиці був Мішель Терещенко, потомок славетного роду Терещенків, який прибув до України з метою сприяння відбудові та реставрації храмів у Глухові.
Вів засідання академік НАНУ Ярослав Яцків.
7 березня 2007 року відбулось чергове засідання "Елітарної світлиці" на тему "Хай святиться ім'я твоє:
Історія української літератури та культури в персоналіях (ХVIII-XXI ст.). Гостем Елітарної світлиці був завідувач кафедри українознавства Івано-Франківського державного медичного університету доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України Володимир Атаназійович Качкан - заслужений діяч науки і техніки України, лауреат багатьох премій: Міжнародної премії ім. Воляників-Швабінських (США); Всеукраїнської премії в галузі публіцистики; академічної премії імені Ярослава Мудрого в галузі науки і техніки; Всеукраїнської премії ім. Братів Лепких; літературно-мистецьких премій імені Василя Стефаника та імені Івана Франка. Професор В. Качкан представив 10-ти томний українознавчий серіал "Хай святиться ім'я твоє: Історія української літератури та культури в персоналіях (ХVIII-XXI ст.)" (Чернівці - Коломия - Львів - Івано-Франківськ, 1994-2006. - т.1-10. - 4124 с., іл.). Українознавчий серіал, що продовжив 2-томну працю "Українське народознавство в іменах" (К.: Либідь, 1994, 1995), написано на архівних джерелах, матеріалах давньої періодики. На етнополе повернуто українських письменників, вчених з різних галузей знань: філософів, фольклористів, етнографів, істориків, правників, педагогів, літературо-мово- та мистецтвознавців, редакторів, видавців, просвітницьких та громадсько-політичних діячів, чий творчий досвід аж тепер вибрався на світло новітньої історії з-під товщі ідеологічних заборон, замовчувань та нищення. До нас повернулися Євген Желехівський і Василь Ільницький, Ярослав Веселовський і Євген Олесницький, Cтепан Смаль-Стоцький і Василь Доманицький, Лесь Гринюк і Василь Сімович, Юрій Кміт і Мирон Кордуба, Іван Джиджора та Іван Калинович, Богдан Бора та Іван Липа, Роман Сембратович й Осип Назарук, Мелетій Кічура і Катря Гриневичева, Степан Чарнецький і Володимир Навроцький, Степан Сірополко і Зенон Кузеля, Іван Кревецький і Микола Андрусяк, Улас Самчук та Євген Пеленський, визначні родини-родоводи: Заклинських, Петрушевичів, Огоновських, Целевичів, Шухевичів, Колесс, Кабарівських, Лепких, Крушельницьких, Грушевських, Галущинських...
Виступ професора Володимира Качкана викликав великий інтерес. У обговоренні взяли участь виступили академік АМН член-кореспондент НАНУ Любомир Пиріг та поет Герой України Іван Драч, заступник директора Інституту енциклопедичних досліджень Микола Желєзняк, викладачі Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного університету Києво-Могилянська академія.
Вів засідання академік НАНУ Ярослав Яцків.
4 квітня відбулось засідання "Елітарної світлиці" на тему "Преса "На крутому повороті" історії". Гостем Світлиці був заслужений журналіст України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, головний редактор газети "Вечірній Київ" (1985-2001) Віталій Карпенко. На основі досвіду столичної газети "Вечірній Київ", яка багато зробила для пробудження національної самосвідомості українців, а після серпня 1991 року немало доклала зусиль для утвердження української державності, професор В. Карпенко проаналізував роль і значення преси у сучасному суспільстві у своїй книзі В. Карпенко "На крутому повороті. Газета "Вечірній Київ": від перестройки до незалежності" (Київ, 2004). На засіданні обговорювались питання: українська преса в період перебудови (історичний огляд головних етапів сучасної боротьби українського народу за власну національну державу, за втілення життя української ідеї, період 1988-1991 рр.); час романтизму та ейфорії (позиція преси під час путчу заборони компартії, економічного тиску на ЗМІ в Україні, боротьба української журналістики за виживання); преса і влада в Україні (форма боротьби і відстоювання свободи слова в нових умовах); інформаційний простір України і національна безпека. Тема обговорення викликала жваву дискусію, було багато цікавих спогадів про політичні події часу утвердження української державності. Вів засідання заступник директора Інституту енциклопедичних досліджень Микола Желєзняк.
4 травня в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулось традиційне врочисте закриття VII Міжнародного конкурсу з української мови, на якому від імені Міжнародної асоціації україністів виступив її Президент академік НАНУ Ярослав Яцків. Організатори конкурсу - міністерство освіти та науки України, міністерство культури і туризму України, Міністерство оборони України, Міністерство оборони України та Ліга українських меценатів. За визнанням преси, конкурс - це одна з наймасовіших, найпопулярніших патріотичних акцій в Україні. В ній взяли участь понад п'ять мільйонів учасників, серед яких - школярі, учні професійно-технічних училищ, технікумів, коледжів і студенти вищих навчальних закладів, а також молодь української діаспори. Водночас з Україною конкурс відбувся у 23 країнах світу, у числі яких Бельгія, Білорусь, Вірменія, Грузія, Іспанія, Казахстан, Молдова, Естонія, Португалія, Польща, Фінляндія, Росія, Словаччина, Чехія, Сербія, Туркменістан, Узбекистан, Румунія, Латвія, Словенія, Німеччина, США. Нагородження учасників української діаспори відбудеться через українські амбасади до Дня незалежності України. (За матеріалами "Освіта України" № 36 від 11 травня 2007 р.)
6 червня 2007 року в Будинку вчителя відбулося чергове засідання "Елітарної світлиці" - зустріч з професором Ярославом ГРИЦАКОМ, доктором історичних наук, дійсним членом НТШ, директором Інституту історичних досліджень ЛНУ імені Івана Франка.
Ярослав Йосипович Грицак (нар. 1 січня 1960 р. у селі Довге Стрийського району Львівської області) - доктор історичних наук, професор Львівського національного університету ім. І. Франка. Директор Інституту історичних досліджень Львівського державного університету ім. І. Франка., гість-професор Центрально-Східного Інституту у Будапешті, Сенатор та завідувач кафедри історії України Українського Католицького Університету (м. Львів), Перший віце-президент Міжнародної ассоціації україністів (МАУ). Співредактор наукового річника "Україна модерна".
Ярослав Грицак є одним з найбільш творчо активних істориків України (понад 400 публікацій), він відомий також своїми публіцистичними творами.
Учений є автором книжок "Дух, що тіло рве до бою: спроба політичного портрета Івана Франка" (1990), "Нариси Історії України: Формування модерної української нації XIX-XX ст." (1996; 2000), "Страсті за націоналізмом" ("Критика", 2004).
Книжка Ярослава Грицака "Страсті за націоналізмом. Історичні есеї" стала, за його словами, продовженням попередньої праці "Нариси історії України: формування модерної української нації". У новій книжці в історичних есеях, автор заперечує поширене в академічній науці і політичних дискусіях твердження про недорозвиненість національної ідентичності, як центральної проблеми України і наголошує, що, з одного боку, роль національного фактора в Україні дуже перебільшується, а з іншого - рівень національної свідомості досить високий, щоб утримувати стабільність в українському суспільстві. Дискусії про націоналізм суттєво перебільшують його значення в сучасній Україні, але не можна стверджувати, ніби він не відіграє жодної ролі тепер або ніколи не відіграватиме центральної ролі в майбутньому. Націоналізм залишається мінливим чинником, який то спадає, то наростає, передбачити його динаміку неможливо.
Остання книжка Ярослава Грицака, яка була в центрі уваги учасників засідання, це монографічне дослідження "Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота" ("Критика", 2006). Автор аналізує все розмаїття ідентичностей Івана Франка, розглядає особистість поета на тлі спільнот, з якими той взаємодіяв (розділи: "Франко та селяни", "Франко та його Борислав", "його жінки", "його євреї", "його читачі"), а літературні тексти ставить у контекст доби, у якій вони виникали. Автор окреслює співвіднесення особистих мотивів письменника щодо творення модерних ідентичностей і суспільні можливості, що існували для цього на його батьківщині - в австрійській Галичині, яка упродовж Франкового життя (1856-1916) була об'єктом докладання самоствердних зусиль українського, польського, єврейського та російського націоналізмів. Число українців, як самодостатніх національних ідентичностей під кінець Франкового життя в Галичині зросло настільки, що вже говорили про її "українське завоювання".
В обговоренні наукового набутку Ярослава Грицака, його внеску у сучасну україністику говорили учасники засідання Ігор Гирич, Галина Бурлака, Ірина Ізотова, Юрій Шаповал, Марта Богачевська-Хом'як (США) та ін.
Засідання провів і підсумував обговорення голова українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України, президент Міжнародної асоціації україністів академік НАНУ Ярослав Яцків.
