У кожного народу стільки неба над головою - скільки землі під ногами!


Міжнародна асоціація україністів


Національна асоціація україністів


Київ, Україна

 mau-nau@ukr.net

написати листа

International association
of Ukrainian studies

National association of Ukrainian studies
Kyiv, Ukraine

Головна | Новини | Про МАУ | Конгреси МАУ | Національні асоціації україністів

Україністика у світі | Конференції | Родом з України | Видання МАУ

Нові видання з україністики | Контакти

 


КОНФЕРЕНЦІЯ, ПРИСВЯЧЕНА 25-РІЧЧЮ ПОЗНАНСЬКОЇ УКРАЇНІСТИКИ

У погожі травневі дні, коли весна вже в самому розпалі, познанська україністика святкувала своє 25-річчя. З цієї нагоди 20–21 травня на неофілологічному факультеті Університету імені Адама Міцкевича (Польща, м. Познань) відбулася Третя Міжнародна наукова конференція „Україністика: вчора, сьогодні, завтра...” (Ukrainistyka: wczoraj, dzisiaj, jutro…).

Учасників конференції, які приїхали з різних куточків України (Бердянськ, Вінниця, Дніпропетровськ, Дрогобич, Запоріжжя, Кам’янець-Подільський, Київ, Кіровоград, Львів, Острог, Тернопіль, Ужгород, Харків) та Польщі (Варшава, Вроцлав, Краків, Люблін, Седльце), сердечно привітали ректор УАМ професор, доктор габілітований Яцек Віткось, декан факультету неофілології професор, доктор габілітований Тереза Томашкевич, директор Інституту російської філології професор, доктор габілітований Анджей Сітарський, який розповів про витоки україністики в УАМ, а завідувач кафедри україністики професор, доктор габілітований Тетяна Космеда в доповіді на тему «Від 20-річчя до 25-річчя: досягнення Познанської україністики (2011‒2016)», відповідно, в аналітично-інформативній формі ознайомила з досягненнями кафедри за останні роки, зокрема йшлося й про проведення регулярних міжнародних наукових конференцій, створення авторитетного видання «Studia Ukrainica Posnaniensia», головним редактором якого в перших трьох випусках була професор Тетяна Космеда, а з 2016 року внаслідок реорганізації редакційної колегії через реєстрацію названого наукового часопису (видання ввійшло до наукометричних баз) – головним редактором є професор, доктор габілітований Aнна Горнятко-Шумилович, а професор Тетяна Космеда виконує обов’язки наукового редактора.

Як підкреслила професор, „виконано не лише програму-мінімум стосовно розвитку україністики в УАМ, але й програму-максимум”, у тому числі було затверджено дві нові спеціальності — “ Українська філологія”(2012), а також “Українська філологія з філологією англійською” (2015); відбулося планове відкриття магістратури зі спеціальності “Українська філологія”(2015); значно підвищився науковий рівень викладачів кафедри україністики — захистили кандидатські дисертації всі аспіранти кафедри (Л. Малецький, Р. Купідура та М. Абузарова); у межах Міжнародної Угоди про співпробітництво між кафедрою україністики Львівського національного університету імені Івана Франка та кафедрою україністика УАМ продовжується активна наукова та навчально-організаційна співпраця. Сьогодні на кафедрі україністики, яку очолює впродовж останніх 5 років професор Т. Космеда, працюють викладачі найвищої кваліфікації: професор ординарний Тетяна Космеда (мовознавство) і професор УАМ Анна Горнятко-Шумилович (літературознавство), а також доктор наук (Польща) — старший викладач М. Четирба. Крім того, склад кафедри за 5 років поповнила ціла плеяда молодих науковців, у тому числі  ад’юнкти М. Абузарова, Л. Малецький і Р. Купідура. Поповнила склад кафедри й молодий кандидат філологічних наук (Україна) О. Гоменюк.

Кафедра познанської україністики має гарні досягнення й у галузі лінгводидактики. За останніх 5 років утілено в життя 4 проекти професора Т. Космеди (навчальний посібник “Українська фразеологія: теорія, вправи, тести, словник (для польських студентів української філології)”, за наук. ред. проф. Т. Космеди (Познань 2011); підручник: Т. Космеда, Л. Малецький, „Орфографія української мови: теорія, вправи, тести, словник (для студентів-україністів)”, за наук. ред. проф. Т. Космеди (Познань 2012); „Підручник з української мови (для польських студентів-україністів першого року навчання: рівень А1 – А1+)”, заг. ред. і авторство передмови проф. Т. Космеди (Познань 2015). „Підручник з української мови (для польських студентів-україністів першого року навчання: рівень А1 – А1+)”, заг. ред. і авторство передмови проф. Т. Космеди (Познань 2015). За останні 5 років на кафедрі започатковано нові традиції і в організації культурно-масових заходів, зокрема з ініціативи проф. Т. Космеди з 2011 року кафедра познанської україністики проводить Шевченківські дні (березень); з 2015 року – перший Загальнопольський конкурс читання української поезії, 2016 р. відбувся вже Другий Загальнопольський конкурс декламації української поезії. Окрім цього, восени 2015 року кафедра україністики (ініціатор професор А. Сітарський) провела поетичний вечір (відповідальний Р. Купідура) з нагоди виходу у світ “Польсько-української антології сучасної поезії V”(Познань 2015) під знаковим заголовком “Як рукостискання”. Завершуючи свою доповідь, професор підкреслила, що „багато зроблено, але попереду і багато планів, виконання яких під силу такій молодій, перспективній, енергійній і кваліфікованій кафедрі”.

До ювілею підготовлено виставку видань викладачів: з-поміж доробку особливу увагу привернули авторські одноосібні та колективні монографії, підручники, навчальні посібники, збірники наукових праць, до яких додався і черговий том (Zeszyt IV, 2016) «Studia Ukrainica Posnaniensia».

Як повідомив професор Анджей Сітарський, рівень Познанської україністики належним чином оцінено, саме тому від початку нового навчального року Інститут російської філології буде перейменовано на Інститут російської та української філології.

З ювілеєм поздоровили кафедру і студенти-україністи, які вразили присутніх вишуканим музичним сюрпризом. Слово до гостей та членів кафедри україністики виголосив студент 3 курсу Ігор Тирч, а студент 1 курсу Андрій Михайловський виконав віночок українських пісень під супровід електрооргану (студент 3 курсу Павло Булек). Прозвучали «Ніч яка місячна, зоряна, ясная», «Реве та стогне Дніпр широкий», «На високій дуже кручі», «Ой, чий то кінь стоїть…».

Доповіді Пленарного засідання були присвячені актуальним проблемам викладання української мови як іноземної – О. Горошкіна (Україна, Київ), зокрема йшлося про реалізацію соціокультурного аспекту: репрезентована інформацію матиме безпосередню реалізацію в лінгводидактику; чл.-кор. АН України, професор А. Загнітко (співавтор Н. Загнітко) блискуче виголосив надзвичайно цікаву й новаторську доповідь щодо теоретичних засад мовносоціумної граматики з визначенням її категорійного апарату та рівневої структури, окресленням лінгвоекспериментальної основи (Україна, Вінниця). Привернув увагу слухачів і виклад ректора Кіровоградського університету, професора Олега Семенюка, у якому розглянуто специфіку педагогічної комунікації в умовах культурної глобалізації (Україна, Кіровоград). Порадували присутніх і доповіді літературознавчого плану – схвальну оцінку отримав аналіз прозових перлин Василя Симоненка, який здійснила професор Анна Горнятко-Шумилович (Польща, Познань), запозичення з агіографії Петра Скарги в російській гомилетиці ХVII ст. – проблематика доповіді, яку підготувала професор УАМ Мажанна Кучинська (Польща, Познань), ментальні особливості кольороназв у сучасних українських постмодерністських текстах докладно й багатоаспектно простежила Людмила Марчук (Україна, Кам’янець-Подільський), а Роман Мніх схарактеризував статус франкознавства в ракурсі науково-дослідницької та науково-естетичної парадигм (Польща, Сельдце), що особливо актуально у зв’язку з ювілеєм Івана Франко, який відзначатимуть гуманітарії світу цього року.

На конференції працювало чотири секції, зокрема: «Теорії і практики комунікації, риторика та проблеми прагмалінгвістики», «Теорія і практика перекладу, проблеми зіставного мовознавства та методики викладання української мови як іноземної», «Актуальні проблеми українського літературознавства, концептології та культурології», «Компаративні дослідження в літературознавчій і культурологічній парадигмах».

У секції «Теорії і практики комунікації, риторика та проблеми прагмалінгвістики» було висвітлено питання, що стосуються опису граматичних параметрів фразеологізмів на матеріалі «Лікарства на оспалий ум чоловічий» (Острог, 1607), що запропонувала В. Денисюк (Україна, Умань), внутрішньої комунікації в щоденниковому дискурсі, який представила С. Ігнатьєва (Україна, Дніпропетровськ); було розкрито особливості асоціативної психічної діяльності людини із залученням матеріалів Словника асоціативних означень іменників української мови Н. Бутенко, що майстерно показала  П. Муравська (Польща, Познань); проблемною була й доповідь І. Павлової (Україна, Харків) стосовно використання числівника для встановлення психотипу письменника, що було спроектувано на художню творчість І. Драча, Л. Костенко, М. Вінграновського, Б. Олійника, В. Стуса, а в доповіді П. Йожвікевича (Польща, Вроцлав) простежено особливості функціонування одного з пластів термінології (мікологічної – назви грибів) в українській і польській мовах, що викликало багато питань, а обговорення було досить гарячим.

Секція «Теорія і практика перекладу, проблеми зіставного мовознавства та методики викладання української мови як іноземної» містила доповідь молодої дослідниці О. Легкої-Пауль (Польща, Познань), що була скерована на визначення психологічних чинників особистості перекладача з теоретичним окресленням навантаження його психокогнітивних чинників з урахуванням стратегії перекладу; жваве обговорення викликав виклад О. Молочко (Україна, Львів) про художнє порівняння як перекладознавчий феномен, що було проілюстровано матеріалом української та англійської мов; привернула особливу увагу й проблема впливу української мови на російську, про що доповідала Г. Намачинська (Україна, Дрогобич); активний вплив типологійного чинника на процеси засвоєння іноземних мов описала Д. Новацька (Польща, Люблін); цікавими були доповіді, у яких з’ясовувалися «перехресні стежки» П. Куліша з його культурологічною місією та М. Лукаша з актуалізацією націєтворчих інтенцій (В. Савчин (Україна, Львів)) та стосовно вироблення інституційних трансляторських стратегій у студентів-україністів на прикладі перекладу повісті Олександра Ірванця «Очамимря» (Я. Сковрон (Польща, Вроцлав)); закономірності реалізації негативних емоцій у писемному мовленні як стимул моделювання прагматичної пунктуаційної норми на матеріалі аналізу творів Івана Нечуя-Левицького, Миколи Гоголя, Чарльза Діккенса докладно й проблематично схарактеризувала В. Сліпецька (Україна, Дрогобич); «азбучну війну» (опозиція «кирилиця ↔ латиниця») через призму сьогодення показала Л. Соболь (Україна, Дрогобич), що також викликало низку питань; амбівалентність перекладу богословського тексту на прикладі аналізу «Синтагматіону про сім святих тайн» Гавриїла Севіра (1603 р.) подав А. Ясиновський (Україна, Львів), що також викликало живий інтерес присутніх.

У секції «Актуальні проблеми українського літературознавства, концептології та культурології» ґрунтовно розглядалися, між іншим, особливості лінгвалізації концепту лелека в дитячих прозових творах українських шістдесятників (О. Гоменюк (Польща, Познань)), механізми творення метафори в сучасному тексті (А. Левандовська (Польща, Познань)). Доповідь Р. Купідури (Польща, Познань) торкалась проблематики зустрічі з Іншим у прозовій спадщині Михайла Коцюбинського; Антоній Муравський розповів про творчість Володимира Короленка та його зв’язки з українськими культурою й літературою. Цікавими були доповіді Анни Урсуленко (Польща, Вроцлав), яка розглядала феномен страху на основі книжки Олі Гнатюк «Odwaga i strach», а також Жанни Янковської (Україна, Острог) про парадигму фольклорно-літературної архетипності як методологічного принципу у дослідженні фольклоризму.

У секції «Компаративні дослідження в літературознавчій і культурологічній парадигмах» виступила Г. Корбич із викладом про стан і тенденції сучасної компаративістики. Окрім цього, обговорювались особливості народнопоетичного твору як моделювального складника сучасного роману у віршах (В. Біляцька (Україна, Дніпропетровськ). Увагу слухачів, зокрема, привернули доповіді, що торкались українсько-польських літературних зв’язків, у тому числі специфіки польських перекладів віршів Емми Андієвської (А. Борковський, Польща, Седльце), філософії поезії Віслави Шимборської та Ліни Костенко (С. Дячок, Україна (Тернопіль)), ролі чужої землі у творчості еміграційних поетів – поляка Чеслава Мілоша й українця Івана Бягряного (Зарівна Теодозія (Україна, Київ). М. Качмарчик (Польща, Люблін) свою доповідь присвятила проблемі деколонізації культурної свідомості в сучасній Україні; Альберт Новацький (Польща, Люблін) репрезентував літературну естетику ВАПЛІТЕ у світлі програмних документів; Людмила Ромас (Україна, Дніпропетровськ) привернула увагу до особливостей жанру на основі повісті-репортажу Юрія Мушкетика «Час звіра». Слухачі з приємністю вислухали доповіді К. Якубовської-Кравчук (Польща, Варшава), присвяченої темі Майдану та АТО в польських репортажах, есеїстиці та романах, а також М. Замбжицької (Польща, Варшава), яка розповіла про дім як метафоричний простір у вибраних повістях Валерія Шевчука та Маріам Петросян.

Варто підкреслити, що представлені на секційних засіданнях наукові доповіді відзначалися різнорідністю, дослідницькою допитливістю доповідачів, що викликало інтерес аудиторії та зумовило дискусії в процесі обговорення.

Належить зазначити, що доповіді, заявлені та виголошені на конференції, публікуватимуться в V випуску „Studia Ukrainica Posnaniensia” (2017). Ювілейна конференція передбачала також заочну участь з можливістю друкуватися у випуску збірника за рік 2018.

Після успішних засідань на учасників чекав урочистий фуршет, під час якого можна було поспілкуватися, продовжити дискусії в кулуарах, обмінятися думками чи, урешті-решт, і смачно поїсти.

Протягом другого дня роботи конференції передбачено низку культурних заходів, з-поміж яких особливе зацікавлення викликали рання піша мандрівка вулицями Познані і вечірній концерт у межах фестивалю „Українська весна”.

Прибулі гості високо оцінили конференцію, рівень доповідей, належну дбайливість організаторів заходу. Останні висловили щиру подяку всім учасникам познанського ювілею, сподіваючись на повторну зустріч під час чергової конференції через два-три роки. Попри певну втому й немалі зусилля, що їх доклали як учасники, так й організатори, усі, здається, залишилися задоволеними, а то й окриленими науковим спілкуванням. Конференція надихнула на подальшу дослідницьку активність, оскільки захід пройшов у невимушеній дружній атмосфері. Адже, як колись влучно зауважив Григорій Сковорода услід за древнiм Епiкуром: „Подяка блаженнiй натурi за те, що потрiбне зробила неважким, а важке непотрiбним”.

Проф. Анна Горнятко-Шумилович,
проф. Тетяна Космеда
(Познань – Польща)



 
Besucherzahler plentyoffish
счетчик посещений

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів
Україністика у світі Конференції Родом з України Видання МАУ Нові видання з україністики Контакти