У кожного народу стільки неба над головою - скільки землі під ногами!


Міжнародна асоціація україністів


Національна асоціація україністів


Київ, Україна

 mau-nau@ukr.net

написати листа

International association
of Ukrainian studies

National association of Ukrainian studies
Kyiv, Ukraine

Головна | Новини | Про МАУ | Конгреси МАУ | Національні асоціації україністів

Україністика у світі | Конференції | Родом з України | Видання МАУ

Нові видання з україністики | Контакти

 


Науковий часопис «Studia Ukrainica Posnaniensia»
(Познань – Польща)

У Познанському університеті імені Адама Міцкевича, де україністика існує близько 25 років, зареєстровано науковий часопис «Studia Ukrainica Posnaniensia», мета якого — по-перше, ознайомлювати наукову спільноту з досягненнями польської україністики, сучасним баченням важливих питань української гуманітарної науки, філології насамперед, а по-друге, популяризувати українську літературу, мову, культуру, науку загалом.

У журналі актуалізовано широку міждисциплінарну проблематику в руслі лінгвістичного, літературознавчого, культурологічного, перекладознавчого напрямів, а також напряму дидактико-методичного з урахуванням багатоаспектної проблематики питань викладання української мови як іноземної.

У редколегію часопису входять провідні спеціалісти УАМ (А. Горнятко-Шумилович, Т. Космеда, Г. Корбич), відомі україністи Польщі (І. Кононенко І. Митник, В. Соболь – Варшава; А. Матусяк – Вроцлав), України (А.Загнітко – Київ, М. Гнатюк, І. Кочан – Львів) та інших країн (Й. Андерш – Чехія, В. Мокієнко – Росія, Л. Попович – Сербія). Усі рекомендовані до друку статті обов’язково проходять рецензування спеціалістів. Науковим редактором часопису  є професор Тетяна Космеда.

На сьогодні у світ вийшло 3 випуски цього видання (zeszyt I – 2013, zeszyt II – 2014, zeszyt III – 2015).  Автори статей — корифеї науки і молоді науковці  Польщі та України; відповідно статті написані польською і українською мовами та розраховані на широку читацьку аудиторію – мовознавців, літературознавців, викладачів вищої школи, перекладачів, магістрів, студентів.

Перший випуск часопису має дві рубрики — «Мовознавство» і «Літературознавство». У мовознавчій рубриці розглянуто окремі питання синтаксичної семантики (А. Загнітко, О. Павлович), пареміології (Б. Юськів, Г. Палиця), термінології (П. Юзвікевич), ономастики (М. Абузарова), лексикографії (Л. Мацько, О. Мацько), лінгвостилістики та риторики (Т. Космеда, О. Молчко, Г. Намачинська, О. Таран), лінгводискурсології (С. Богдан, І. Левчук, Я. Сазонова, І. Сирко), лінгвоаксіології (Д. Рязанцева, В. Сліпецька, П. Ткач, О. Халіман), лінгвогендерології (М. Четирба), лінгвоконцептології (Ю. Лебеденко, Л. Малєцький, Н. Плотнікова), а також методики викладання української мови як іноземної (Л. Антонів, О. Баранівська, Н. Станкевич, О. Туркевич).

Рубрика «Літературознавство» містить наукові розвідки, що окреслюють статус сучасного українського письменника загалом, художнє обличчя сучасної української літератури (А. Горнятко-Шумилович, А. Новацький), окремі аспекти українсько-польських літературно-культурних стосунків (Г. Корбич, Я. Нахлік, В. Саган, С. Вуйтович), мас-медійного дискурсу (Ю. Купідура, Г. Сойка-Машталеж), подано інтерпретацію окремих ракурсів творчості М. Коцюбинського (Р. Купідура) та Р. Купчинського (М. Мельник).

У другому випуску часопису читачу пропонуються напрацювання в галузі компаративного літературознавства. Увага фокусується на найбільш яскравих явищах української літератури, ширше – культури, що простежується на широкому часовому тлі: від періоду Середньовіччя до сучасності. У полі зору дослідників не лише зовнішні впливи, вияв культурних універсалій, але насамперед українська традиція, що засвідчує самобутність і своєрідність української літератури. Простежується зв'язок української літератури з іншими формами вияву мистецтва — малярством, кінематографом і сучасною мас-медійністю. Збірник поділено на такі рубрики: 1. Україна і світ: літературні паралелі (А. Горнятко-Шумілович, І. Давиденко, І. Забіяка, К. Зайцева, В. Попель-Магницький, І. Пупурс,); 2. Українсько-польські реляції в культурі і літературі (Л. Вахніна, Т. Зарівна, О. Кирильчук, М. Крупка, А. Матрацька-Костельна, І. Скрипник, В. Соболь, А. Стрияковська, А. Хома-Сувела); 3. Українська література у власному діалогічному просторі (О. Бігун, О. Біляцька, О. Гелета, А. Грицик, А. Дрозда, П. Крупа, А. Муравський, Л. Ромас, О. Філатова); 4. Інтертекстуальні зв’язки (Н. Дашко, М. Замжицька, О. Кузьма, Я. Поліщук, О. Пухонська).

Наукові студії, репрезентовані в третьому випуску, традиційно розподілені по двох рубриках. Мовознавчі статті висвітлюють окремі аспекти типології комунікативних максим на матеріалі слов’янських і романських мов (А.Загнітко, Л. Гнатюк), історії української мови (І. Фаріон), її лінгвофілософії (В.Старко), української діалектології (Б. Коваленко, Н. Коваленко) термінології (С. Дорошенко, Л. Гаращенко, Н. Нікуліна), неології (І. Бабій, І. Беркещук), лексикографії (О. Прасол), ономастики (Г. Сойка-Машталек, О. Самусекно), ігрової стилістики (Т. Олійник), фоностилістики (Л. Українець), лінгвоперсонології (О. Семеног, А. Семеног), мовної картини світу українців (Т. Вільчинська, І. Процик), зокрема і з урахуванням категорії запозичення з актуалізацією українсько-польських взаємозв’язків (С. Гриценко), національної своєрідності української мови, що виявляється на граматичному рівні (О. Микитюк), характеризується сучасний молодіжний мовний простір (О. Таран), складні питання лінгвістики тексту (В. Кравченко. Н. Зубець, О. Переяслова, Ю. Шпак), лінгвоконцептології (О. Дзюбенко, О. Гоменюк, Н. Піддубна), широко подано проблематику лінгводискурсології – зроблено спробу схарактеризувати дискурс формалізму (Т. Коваленко), комп’ютерний дискурс (В. Юзвікевич), публіцистичний (М. Навальна, В. П’єтшак, С. Романюк), художній, зокрема Т. Шевченка (О. Бігун, О. Дзера, Б. Олійник, Т. Космеда) та М. Коцюбинського (О. Антонів, А. Кощова, Т. Осіпова, Г. Швець), драматургічний (О. Сахарова), дискурс жахів (Я. Сазонова), увага дослідників зосереджується на особливостях функціонування окремих лексико-граматичних класів слів у письменницькому дискурсі шістдесятників (О. Олексенко, І. Павлова).

Тих, хто цікавиться новинками на терені  методики викладання української мови як іноземної, повинні зацікавити публікації М. Скиби та М. Шевченко.

Літературознавці ж зосередили увагу на особистості М. Коцюбинського та окремих аспектах його творчості, розглянувши й специфіку стилю письменника (А. Горнятко-Шумілович), і його редакторську та видавничу діяльність (В. Лубчак), і стосунки з сучасниками (Д. Єсипенко), зокрема  зроблено спробу зіставити творчу манеру М. Коцюбинського і В. Винниченка (Р. Купідура).

Редколегія готує до видання четвертий випуск часопису «Studia Ukrainica Posnaniensia», що побачить світ 2016 року.

Запрошуємо до участі в науковому журналі, наш сайт http://pressto.amu.edu.pl/index.php/sup

Тетяна Космеда



 
Besucherzahler plentyoffish
счетчик посещений

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів
Україністика у світі Конференції Родом з України Видання МАУ Нові видання з україністики Контакти