У кожного народу стільки неба над головою - скільки землі під ногами!


Міжнародна асоціація україністів


Національна асоціація україністів


Київ, Україна

 mau-nau@ukr.net

написати листа

International association
of Ukrainian studies

National association of Ukrainian studies
Kyiv, Ukraine

Головна | Новини | Про МАУ | Конгреси МАУ | Національні асоціації україністів

Україністика у світі | Конференції | Родом з України | Видання МАУ

Нові видання з україністики | Контакти

 


Україністична конференція у Відні

11–12 червня 2015 року в Австрії, у Відні відбулася Міжнародна конференція «Recent Problems of Ukrainian Studies : Сучасні проблеми україністики», організована кафедрою славістики Віденського університету. У конференції взяли участь представники україністичних осередків з усього світу, це історики, мовознавці, літературознавці, культурологи та ін.

Конференцію відкрили її організатори – професор Віденського університету Алоїз Волдан та завідувач кафедри славістики Віденського університету, Президент МАУ Міхаель Мозер. Вони привітали присутніх, подякували гостям з різних країн Європи та Америки за участь у форумі, окреслили його основну проблематику та значення в нинішній світовій ситуації, дали оцінку як важливому явищу  на політичному рівні.

Тематика конференції була доволі розмаїтою, прозвучали доповіді як із сучасної українознавчої тематики, так і деяких питань минулого.

Інтерес науковців, природно, привернули  політичні події та кардинальні зміни, що нещодавно відбулися в Україні. Таким чином, конференція відкрилася доповіддю відомого ізраїльського україніста, професора Єрусалимського університету, голови організації «Ukrainian Jewish Encounter – Українська Єврейська Зустріч» Вольфа Московича «Євромайдан  як етап на шляху до створення української політичної нації. Український-єврейські відносини» (англ. мовою), у якій  він розповів про трагічні події річної давнини, а також їх деякі українсько-єврейські аспекти. Роман Дубасевич із Інституту славістичних студій Ґрайфсвальдського університету (Німеччина) у своїй доповіді «Лірика Майдану: чи існує поетика революції» проаналізував вірші та пісні, що відбили події  народного повстання, його антивладні, антиросійські настрої, розглянув деякі особливості поетики цих творів. Викладач Інституту східнослов’янської філології Ягеллонського університету у Кракові (Польща) Пшемислав Томанек розповів про «Цивілізаційний контекст російсько-українського протистояння», виокремивши  його рівні: міжнародний: 1. Росія – Захід; 2. Росія – Україна (збройний конфлікт); 3. внутрішньо цивілізаційний: галицькі – наддніпрянські ідеї.

Частина доповідей була присвячена оглядам україністичних студій у різних країнах, їх сучасному стану та історичним передумовам, проблемам, особливостями, окремим темам тощо, що, безумовно, було корисним і розширювало коло знань про розвій україністики, заповнювало певні лакуни на цьому терені. Директор видавництва Канадського Інституту українських студій в Торонто (CIUS) Роман Сенькусь у своїй доповіді «Українські дослідження в Канаді: минуле, сучасне, майбутнє» (англ. мовою) розповів про передумови та сучасний розвій канадських україністичних осередків, детально охарактеризував їх діяльність та діячів.

Заступник директора Інституту неофілології і міждисциплінарних досліджень лінгвістики Природничо-гуманітарного університету в Сєдльцах (Польща) Роман Мніх, запропонував  учасникам доповідь на тему «Яка україністика можлива у Європі ХХІ століття?», цим самим змусивши їх задуматися над станом науки, її перспективами,  животрепетними  проблемами україністики. Ірина Дмитришин з Національного інституту східних мов та культур  (INALCO) у Парижі   в доповіді «Українські студії у Франції: історичний огляд і перспективи» окреслила загальне ставлення до нинішньої української політичної ситуації у Франції, зокрема відзначила малу інформованість та дезорієнтацію в цьому питанні, а також розповіла про викладання української мови, переважання в дослідженнях політологічних тем над філологічними. Голова американської асоціації україністів професор  кафедри слов'янських мов і літератур Канзаського університету Віталій Чернецький  назвав свій виступ «Українські дослідження в США  сьогодні: можливості та труднощі». Голова НАУ, доктор філологічних наук з Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України  Леся Мушкетик у своїй доповіді «Внесок Національної академії наук  у розвій українського мистецтвознавства та етнології» охарактеризувала згадані наукові  напрями, навела приклади синтетичних праць та монографій, персоналій дослідників та ін.

Увага україністів завжди зосереджувалася на питаннях шевченкознавства, тим паче, що минулого року світова громадськість відзначала 200-річчя з дня народження українського генія. Про сучасний стан цих досліджень повідомив відомий україніст, Голова НТШ ім. Т. Г. Шевченка, професор української літератури Гарвардського університету Джордж Грабович у своєму виступі «Сучасний стан Шевченкознавства» (англ. мовою),  зокрема він навів взірці видань та тематики, імена дослідників. Данута Сосновска із Центру західної славістики Варшавського університету озвучила доповідь «Ставлення  романтиків до трансцендентності –  на прикладі творчості Шевченка» (англ. мовою).

У кінці першого дня конференції з інформацією про організаційні питання МАУ виступив Міхаель Мозер. Зокрема йшлося і про підготовку наступного, дев’ятого конгресу україністів. Мозер підсумував деякі висновки з попереднього форуму, назвав його певні недоліки і запропонував уже нині виносити на обговорення тематику, так, це може бути, приміром: протидія російській пропаганді, українська ідентичність тощо. Його повідомлення викликало чимало запитань і дискусію, зокрема йшлося також про створення оргкомітету по підготовці конгресу, рік, час і місце  проведення (червень 2018), тривалість та планування по днях, фінансування, оргвнесок та ін. В обговоренні взяли участь Р. Сенькусь, Дж. Броджі, Р. Дубасевич, Р. Мніх, В. Москович, Л. Мушкетик та ін.

Наступного дня, 12 червня перший блок доповідей було присвячено певним мовним, літературним, конфесійним питанням минулого. Так, професор кафедри сучасних мов та літератур із
Міланського державного університету, Голова італійської асоціації україністів Джованна Броджі  назвала свій виступ:  «Польськомовна література в XVII–XVIII ст. в Україні: методологічні та евристичні міркування» (англ. мовою); Марія-Грація Бартоліні з Департамента славістичних студій Міланського державного університету озвучила тему «Імаго Фігурата. Співвідношення слова і зображення в українських релігійних книгах, надрукованих у другій половині XVII  століття. Приклад другого видання Лазаря Барановича Труби словес провіднихъ (1674)» (англ. мовою), який вона проілюструвала візуальним зображенням на слайдах. Томас Вюнш з університету в Пассау (Німеччина) запропонував доповідь: «”Простір пам’яті”: Багатоконфесійна та багатонаціональна пам’ять  про Святого Іоанна з Дуклі (близько 1414–1484) в Рутенії, як частина польської та української історії від середньовіччя до наших днів» (англ. мовою). Ян Феллерер, лектор  з Оксфордського університету проілюстрував свій виступ «Українсько-польський змішаний діалект  напередодні Другої світової війни у Львові: „Sur?yk” минулого?» (англ. мовою) прикладами текстів (на слайдах) окремих говірок тогочасного Львова, де змішувалися польська, українська мова ти ідиш. Слід зауважити, що майже всі доповіді ілюструвалися слайдами з прикладами, що нині в науковому тренді, і сприяє кращому засвоєнню матеріалу.

Гості оглянули експозицію меморіального Музею родини Рильських та побували на виставках робіт майстрів народної творчості  Бажаючі могли напитися води з Максимової криниці та скуштувати рибальську юшку під Максимовою липою біля річки Унави.

Мовним питанням, пов’язаним з історичною Угорщиною, присвятили свої виступи Андраш Золтан «Про гунгаризми у Нягівських  повчаннях» та Міхаель Мозер «Угорськоруська мова за часів регентства Міклоша Горті». Відомий славіст з кафедри української філології Будапештського університету ім. Лоранда Етвеша професор Андраш Золтан простежив етимологію та мовне оформлення гунгаризмів в унікальній пам’ятці української закарпатської мови XVI ст. «Нягівські повчання чи постилли», оприлюдненому в Угорщині. Міхаель Мозер, який серед іншого  цікавиться проблемою : мова і влада, на прикладі текстів з кількох тогочасних граматик простежив їх особливості, зокрема штучність та еклектичність.

Декан Дрогобицького університету Володимир Кевін у доповіді «Становлення та розвиток української наукової славістики у період ХІХ – поч. ХХ ст.» навів цікаві відомості про знаних українських славістів, учнів Ватрослава Ягича – О. Бодянського, І. Срезневського та ін., його зв’язки з Франком та наголосив на деяких твердженнях Ягича, які в нинішній українській ситуації звучать цілком сучасно.

Викладач  кафедри української філології Будапештського університету, Голова угорської асоціації україністів Вікторія Лебович поділилася власним викладацьким досвідом у доповіді «Проект нового учбового матеріалу з української культури», це яскраво ілюстрований текстовий матеріал з шевченкової біографії для студентів-україністів, виконаний з урахуванням найсучасніших педагогічних методик у країнознавстві. Професор історії Східної Європи з Міланського держуніверситету Джулія Ламі  озвучила тематику «Книжковий проект Одеса», де представила найрізноманітніші відомості про місто – від історичних до найсучасніших мовних та ідентифікаційних проблем. Директор  Слов'яно-балтійського семінару  університету Мюнстера Альфред Шпрьоде з Німеччини назвав свій виступ «Забута європейську спорідненість з українською правовою культурою (зауваги про Богдан Кістяковського, 1868–1920 і Станіслава Дністрянського, 1870–1935) (англ. мовою).

Деякі порівняльні аспекти української та польської поезії подав  у своєму дослідженні «Василь Стус та Тадеуш Ружевич» (англ. мовою). викладач з Міланської школи перекладу та інтерпретації Аллесандро Акіллі.

Александер Кратохвіл з Інституту чеської літератури Чеської  академії наук підготував  доповідь «Прикарпатська Україна і література в міжвоєнний період: прикордоння і екзотика» (англ. мовою). Алоїз Волдан у доповіді «Українська література в австрійських таборах часів Першої світової війни» охарактеризував творчість письменників даного періоду (Олексій Кобець, Катря Гриневичева та ін.). (англ. мовою). Доцент кафедри славістики Віденського університету Стефан Симонек простежив коло вживання основних мов України на прикладі сучасної музики («Використання української та російської мови  у поп-музиці»).

Майже кожна доповідь викликала жваві – часом доволі тривалі – дискусії та обговорення, що свідчить про актуальність конференційної тематики.

У кінці значення та перебіг конференції прокоментував Міхаель Мозер, який подякував організаторам в особі Алоїза Волдана та ін. Своєю чергою  Волдан подякував присутнім за участь і цікаві виступи, а також висловив вдячність своїй колезі Інес Шахингер, яка  організаційно долучилася до підготовки та проведення заходу.

Учасники конференції мали нагоду відвідати Віденський університет, ознайомитися зі студентським кампусом,  пам’ятками та музеями Відня.

А. Золтан.

В. Москович.

Д. Броджі.

М. Мозер та А. Волдан.

П. Томанек.

Р. Сенькусь, Д. Грабович, Л. Мушкетик.

Леся Мушкетик


 
Besucherzahler plentyoffish
счетчик посещений

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів
Україністика у світі Конференції Родом з України Видання МАУ Нові видання з україністики Контакти