У кожного народу стільки неба над головою - скільки землі під ногами!


Міжнародна асоціація україністів


Національна асоціація україністів


Київ, Україна

 mau-nau@ukr.net

написати листа

International association
of Ukrainian studies

National association of Ukrainian studies
Kyiv, Ukraine

Головна | Новини | Про МАУ | Конгреси МАУ | Національні асоціації україністів

Україністика у світі | Конференції | Родом з України | Видання МАУ

Нові видання з україністики | Контакти

 


10 жовтня 2014 року  в Інституті славістики Сеґедського університету   відбулася VII Конференція україністів. У ній взяли участь науковці та викладачі з різних країн – Угорщини, України, Австрії та ін. Провідною темою конференції була  творчість Тараса Шевченка, адже триває рік відзначення 200-річчя українського генія, водночас оприлюднено й інші теми з української історії, філології, культури.

Конференцію відкрив директор Інституту славістики та завідувач кафедри слов’янської філології доктор філологічних наук, професор Мігай Кочіш, який привітав  учасників і слухачів конференції, ознайомив їх з перебігом форуму та шанованими гостями.  Слід зазначити, що в університеті вже давно існує славістична спеціалізація, а українську філологію окрім Мігая Кочіша тут репрезентує  Наталія Шойтош. Свого часу українським лектором, тобто викладачем – носієм мови, в Інституті був лінгвіст Микола Зубов – нині доктор філологічних наук Одеського національного університету. У наш час  українським лектором є Ірина Багмут з Києва, також тут працюють сербський, чеський, болгарський лектори. Нині в Інституті виходять друком періодичні видання «Hungaro-Ruthenica» та «Dissertationes Slavicae : Sectio Linguistica», «Dissertationes Slavicae : Sectio Historiae Litterarum».

Мігай Кочіш надав слово Жужанні Ґечег, заступнику декана філософського факультету Сеґедського університету, яка розповіла про діяльність Інституту загалом,  традиції вивчення славістики та україністики, зокрема систематичне  проведення україністичних конференцій тощо. Вона наголосила, що студенти  Сеґедського університету отримують повноцінну українську спеціалізацію.

Після пані Ґечег виступив завідувач кафедри славістики Віденського університету, доктор філологічних наук, Голова Міжнародної асоціації україністів професор Міхаель Мозер, який також привітав учасників і відзначив потребу в проведенні подібних конференцій саме в наш час, коли Україна перебуває в складній зовнішньо- і внутрішньополітичній ситуації.

Далі відбулося пленарне засідання, на якому виступили відомі українські вчені. Завідувач кафедри української мови Житомирського державного університету професор Віктор Мойсієнко виголосив доповідь «Чому Т. Шевченко основоположник нової української мови», де розкрив його феномен в історії української мови та культури. Відомий мовознавець, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу історії та граматики мови  Інституту української  мови професор  Василь Німчук розповів про Королевське (Нелабське, Нялабське) Євангеліє 1401 року, віднайдене в ХХ ст. на Закарпатті, що є чи не найстарішою книгою, написаною на папері, а не на пергаменті. Завідувач кафедри української мови Запорізького національного університету Петро Білоусенко у своєму виступі  «Конфіскальні прислівники у творах Шевченка» з’ясував мовотворчу роль великого поета, його внесок у розвиток сучасного красного письменства. Міхаель Мозер у доповіді «Мови в Україні й війна» проаналізував зв'язок мовних і політичних  питань в Україні та світі, наголосив на необхідності ширення знань про Україну в європейських та ін. медіа, боротьби з засиллям російської пропаганди.

Пообіді тривали секційні засідання, зокрема це секції: «Літературознавство і культурологія»; «Історія та історія мови»; «Мовознавство». Так,  на першій секції прозвучала фольклорна та міфологічна тематика (Л. Мушкетик, І. Пачаї, Ч. Шарняї), літературна (В. Лебович, М. Лявинець) та ін. В історичній секції виступила відома славістка, історик М. Фонт із Печа. Завідувач кафедри  української філології з Будапештського університету З. Андраш  та співробітниця кафедри О. Ковач, М. Кочиш виголосили доповіді з історії мови, угорсько-українських зв’язків. У секції «Мовознавство» прозвучали виступи з перекладознавства (Н. Шойтош, Б. Форгач, Т. Мераї), питання народнопоетичної символіки в творах Шевченка розглянула Е. Ладані,  Е. Бараньне-Комарі з’ясувала  інтереси Еміля Білецького як діалектолога,  лексичні новотвори в контексті суспільно-політичної ситуації в Україні  проаналізувала І. Багмут.

Робочими мовами конференції були угорська, українська та інші слов'янські мови.

У кінці відбулося закриття конференції. Виголошені доповіді  буде опубліковано.


 
Besucherzahler plentyoffish
счетчик посещений

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів
Україністика у світі Конференції Родом з України Видання МАУ Нові видання з україністики Контакти