У кожного народу стільки неба над головою - скільки землі під ногами!


Міжнародна асоціація україністів


Національна асоціація україністів


Київ, Україна

 mau-nau@ukr.net

написати листа

International association
of Ukrainian studies

National association of Ukrainian studies
Kyiv, Ukraine

Головна | Новини | Про МАУ | Конгреси МАУ | Національні асоціації україністів

Україністика у світі | Конференції | Родом з України | Видання МАУ

Нові видання з україністики | Контакти

 


Нарада МАУ в Києві

10 вересня в приміщенні Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України відбулася нарада МАУ «Завдання гуманітарних наук та Міжнародної асоціації україністів в ситуації сучасної політичної кризи». У нараді взяли участь: Президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер, доктор історичних наук Валентина Борисенко, заступник директора з наукової роботи ІМФЕ Оксана Шевчук, Голова НАУ Леся Мушкетик, учений секретар НАУ Галина Бондаренко, завідувач відділу мистецтва і народної творчості зарубіжних країн ІМФЕ Леся Вахніна, завідувач відділу мов України Інституту мовознавства ім. О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк, науковий співробітник ІМФЕ Юрій Бідношия, професор кафедри візуального мистецтва Летбриджського університетуТарас Полатайко (Канада), професор Коледжу Джорджії, Віце-президент Американської асоціації україністів Вільям Ріш,  секретар НАУ Ірина Огієнко та ін.

Зі вступним словом виступив головуючий на засіданні М. Мозер. Далі прозвучав виступ  В. Борисенко, вона наголосила на складності суспільно-політичної ситуації в країні, яку значною мірою спровокувала неправильна урядова політика щодо  етнокультурних процесів в Україні, зокрема в  її південно-східному регіоні. Довгий час тут тривали процеси втрати інформаційного простору і спланована асиміляція населення. У жодному з вищих навчальних закладів регіону  не було й не існує кафедри етнології, хоча є фахівці-етнологи. Заради поліпшення ситуації, на думку Борисенко, ученим слід активно вивчати, популяризувати, пропагувати етнічну історію України, звертатися до архівів і усної історії, роз’яснювати ці положення широким масам.

Потому виступила  О. Шевчук, яка висловила власне ставлення до порушеної тематики, розповіла про її резонанс у суспільстві, надто на сході. Вона наголосила на необхідності єднання усіх верств країни задля протистояння агресору, взаємопідтримки, взаємодопомоги та  співчуття один до одного. На прикладі життєвих історій Шевчук спростовувала міф про утиснення росіян в Україні.

Л. Мушкетик у своєму виступі виокремила два аспекти того, що ми можемо зробити в ситуації, що склалася, – внутрішній і зовнішній.  Внутрішній стосується дій  учених в Україні, а зовнішній –   поширення правдивої інформації про українську ситуацію в інших державах, у всьому світі, зокрема з допомогою присутніх тут  колег – М. Мозера, Т. Полатайка та інших. Мушкетик засвідчила, що по російському телебаченню ведеться масштабна дезінформація, що просочується і в українські масмедіа, тому треба переглядати і міняти програми українських телеканалів. Вона наголосила, що працювати треба насамперед з молоддю, так, варто переробити підручники, принаймні повернути хоча б той зміст, що був до Януковича.

Г. Бондаренко повідомила, що як учасник українсько-російського проекту «Трансформація ідентичності в Україні і Росії в пострадянських період» вона провела багато опитувань, накопичила чимало матеріалу, серед іншого й візуального. Результати цих опитувань показали, що в нинішніх умовах під впливом політичних і ідеологічних факторів самоусвідомлення залишається вирішальним фактором в процесах ідентичності. А те, що населення Слобожанщини, південного сходу вважає себе російським, свідчить про те, що ідеологічний тиск з боку Росії там ніколи не припинявся й інформаційний простір був завжди російським. Тому Бондаренко також акцентувала безпрецедентну роль медійників у нинішній ситуації.  Щодо конкретних заходів дослідниця  запропонувала відкрити сторінку МАУ у Фейсбуці й розповіла про відкриття нового каналу на YouTube.

Тарас Полатайко окреслив свій, так би мовити, зовнішній, погляд на українську ідентичність, оскільки він хоч і є українцем за походженням, проте вже з 1989 р. живе в Канаді. Далі він сказав про роль мистецтва та митців у час війни і розповів про свій благодійний проект, що нині репрезентовано в Національному художньому музеї. Це фотографії поранених бійців та тексти, історії, від них записані.

Він  вважає,  що з українського телебачення треба прибирати російські серіали і замінювати їх, до прикладу, серіалами західнослов’янських країн,  Західної Європи тощо. Слід провести деконструкцію «русского міра». Також він  зауважив, що нині відбувається злиття лівої західної і правої російської  ідеології, деякі західні партії спонсоруються Москвою тощо.

Б. Ажнюк вважає, що українські вчені мають  брати активну участь у формуванні громадської думки,  впливати на інформаційний простір, звертатися до широкої аудиторії.  Висловлюватися слід максимально простою мовою, як колись казали про В. Стефаника – «коротко, сильно і страшно», тільки тоді це досягає якоїсь мети.  Для цього, на думку Ажнюка,  слід шукати талановитих популяризаторів, розробляти  дуже стислі, але дуже переконливі тексти.  Також треба виявляти дозовану толерантність. Учений запропонував створити при МАУ чи НАУ  науково-інформаційний центр, де можна було б розробляти  інформаційні фрагменти, які  добре надаються для поширення через різні канали – електронні, телевізійні і т. д. Можливо, варто ініціювати зустріч працівників Академії наук під егідою НАУ з представниками Адміністрації Президента, порадитися з ними про взаємодію між виконавчою владою і академічною наукою. Важливо також співпрацювати і з журналістами, бо це люди, які подають інформацію. Отже, завданням академічних співробітників є «вчити того, хто вчить», оскільки вони не мають  прямого контакту з масою людей.  Також слід поговорити з представниками виконавчої влади про створення центру взаємодії з громадською думкою в різних її форматах.

Про суперечливу і складну ситуацію в час неоголошеної війни вела мову Л. Вахніна.  Вона розказала про підтримку і допомогу Україні польських колег, навела її конкретні  вияви. Україна давно розколюється на дві частини, не тільки на Захід і Схід, а й політично. Науковцям треба виходити на міжнародний рівень, треба показувати людям, що таке європейські цінності. А українські цінності є європейськими цінностями. Через трагедію ми приходимо до своєї ідентичності. Вахніна також сказала про негативний  вплив російських медіа у світі.  Серед її пропозицій щодо поліпшення ситуації була й наступна: доносити правдиву інформацію до переселенців, йти до них з популярними лекціями, проводити в їх середовищі роз’яснювальну роботу, статистичні опитування тощо.

Вільям Ріш повідомив, що хоче написати книгу про Євромайдан та його наслідки в Україні. Він вважає, що треба всіляко сприяти примиренню населення, а своїм обов’язком – поширення  істинної інформації на Заході й серед англомовного світу про те, що відбувається в Україні. Зокрема, що референдум в Криму був сфальсифікований, що, можливо, тільки 15% проголосувало за анексію.

Він зауважив, що коли йдеться про Донбас, то багато людей там вважають себе українцями, хоч і розмовляють російською. Через соцмережі, через Фейсбук, зокрема на сторінці «Euromaidan in English», він поширює інформацію про Україну англійською мовою, подає переклади статей з України. Ріш  вважає, що українська спільнота має впливати на владу і критикувати її за те, що не було зроблено – люстрацію, реформи в силових структурах, боротьбу з корупцією, економічні реформи. Окрім цього він запропонував звернутися до США, щоб вони допомогли  зброєю Україні. На його думку, хоча  історики й повинні мати об’єктивний погляд на певні речі, у нинішні часи  не можна бути байдужим. Адже на  сьогодні українці виявили себе як політична нація, тому важливо звертатися до політиків, і не тільки українських,  а й міжнародних організацій. Тим паче, що багато хто і зараз вважає, що в Україні російськомовне населення ніхто не гнобив.

Ю. Бідношия продовжив тему про формування української політичної нації, що, однак відбувається не завдяки політиці держави, а всупереч. Також він наголосив, що важливим аспектом ситуації, що склалася зараз в Україні, є формування медіапростору. Протягом 23 років незалежності він був відданий іншій державі, далеко не дружній, а зараз – ворожій, принаймні, ідеологічно, і за статистикою український продукт на нашому телебаченні, у книговидавництві, на радіо представлений мінімально. Російськомовна продукція завдає потужного впливу щодо розмивання ідентичності. Тому, на думку, Ю. Бідношиї,  добре було б мати власний український продукт. Від МАУ можна було звернутися до Національної ради у справах телебачення та радіомовлення з метою вивчення можливості переорієнтації масового продукту з російського на ті, що близькі до нас в етнічному, соціально-економічному, культурному плані.

Підсумовуючу доповідь проголосив  М. Мозер.  На його думку, вчені повинні впливати на все, що діється в політиці, що чинять окремі політики.  І в цьому ракурсі для мовознавця мовна політика  є дуже важливою темою. М. Мозер також розповів про свою громадську й наукову діяльність як Президента МАУ. У січні він написав статтю «Традиционный абсурд. Российские призывы к невмешательству». Мозер повідомив, що від імені Президента МАУ він підготував відкритого листа до світової спільноти. Учений тоді виступив проти скасування закону Ківалова-Колесніченка попри те, що він не підтримує цей закон (він навіть написав про цей закон цілу книжку). Мозер вирішив також боротися вдома, тобто в німецькомовному просторі. Написав два листи до редакції журналу «Der Spiegel», в яких друкувалися ганебні статті про Україну; і на його листи звернули увагу. Він опублікував статті про Україну в різних німецькомовних газетах. Мозер написав також відкритого листа до Президента Австрії після того, як той тепло прийняв Путіна.

Мозер керував перебігом привселюдної дискусії в Українському вільному університеті, в Україні виступав на радіо й на телебаченні.

Пан Мозер не раз закликав всіх завжди пам’ятати, що там, на сході України, помирають люди. Німецька політика звернула увагу на його діяльність і він запрошений на з’їзд партії пані Меркель «Християнсько-демократичний союз».

По виступах відбулася жвава дискусія.

У кінці засідання розглянуто організаційні питання: про впорядкування і систематичне оновлення сайта МАУ; публікацію матеріалів минулого Конгресу; оприлюднення матеріалів попереднього Круглого столу; створення сторінки МАУ на Фейсбуці; проведення конференції про популяризацію наукових знань серед широкого загалу; організація  наступної кущової наради; регулярне надання інформації в «Наукові записки МАУ»  і на сайт та ін.

Мушкетик Л.Г., Огієнко І.




 
Besucherzahler plentyoffish
счетчик посещений

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів
Україністика у світі Конференції Родом з України Видання МАУ Нові видання з україністики Контакти