У кожного народу стільки неба над головою - скільки землі під ногами!

Міжнародна

асоціація україністів

 

 mau-nau@ukr.net

написати листа

 

International association
 of Ukrainian studies

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів

Україністика у світі Конференції Родом з України Контакти

 


НАУКОВИЙ ТАНДЕМ ГУМАНІСТІВ
АБО ПЛІДНИЙ  ДІАЛОГ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ ТА ІСТОРИКІВ


13 травня 2014 року о 18.00 годині в залі  факультету прикладної лінгвістики Варшавського університету відбулося чергове творче зібрання  Експериментальної літературознавчої лабораторії.  Учасниками зібрання, а головне – активними співрозмовниками, стали як молоді (магістри та студенти), так і старші (доктори та професори) науковці. Активну участь у творчій зустрічі взяли: Катажина Чесліковська-Кухарська, Давид Бзорек, Анна Труш, Марчін Рошковський, Анна Коженьовська-Бігун, Маріуш Дроздовський, Пьотр Кролль, Конрад Кучара, професори Мирослав Нагельський, Тереса Хинчевська-Геннель, Данута Сосновська, Валентина Соболь.

Першою в програмі  стала доповідь доктора Маріуша Дроздовського  на тему «Ставлення шляхти Речі Посполитої до великої війни на Україні в роках 1648–1659», оперта на його габілітаційній роботі, яку він готує до захисту. Маріуш Дроздовський  наголосив, що метою його дослідження є спроба отримати відповіді  на такі важливі питання, як  «Чи в козацькій війні під проводом Богдана Хмельницького шляхта вбачала лише суспільно-економічний рух, що набував форми бунту проти ненависних панів?; Чи, врешті, вона зауважила політичні амбіції Богдана Хмельницького?; Чи думки про суть повстання стосувалися лише тогочасної владної еліти, чи, може,  ширших шляхетських кіл?».

М. Дроздовський розповів, що важливою є проблема, у  який саме спосіб  шляхетська візія війни Хмельницького позначилася на політичних та військових рішеннях, що стосувалися як Козаччини, так і України в цілому. Очевидно, тут ідеться про такі рішення, які ухвалювалися на сеймах Речі Посполитої і були дотичні, між іншим, до таких угод, як Зборівська, Білоцерківська, Жванецька та,  врешті, Гадяцька. У центрі уваги залишаються мотиви, які спричинили появу  в шляхетському середовищі двох засадничих концепцій вирішення козацької проблеми. Перша  схилялася до того, аби дійти  порозуміння з козаками, зробивши при цьому  незначні поступки на їхню користь. Ця концепція передбачала  також виправи запорожців на Чорне море, які мали запевнити реалізацію планів турецької війни Владислава IV, а тим самим призвести до розірвання козацько-татарського союзу. Натомість друга концепція передбачала збройне придушення козацького повстання й навіть потребу остаточного зруйнування Козаччини. Основним джерельним матеріалом залишається передусім кореспонденція, сеймикові акти, старопольські діаріуші та пам’ятки, а також тогочасна поезія.

Доповідь М. Дроздовського викликала надзвичайно живу, а  головне  –змістовну дискусію, у якій узяли участь Мирослав Нагельський,  Пьотр Кролль, Тереса Хинчевська-Геннель, Данута Сосновська, Валентина Соболь, Анна Коженьовська-Бігун.

Другим питанням на зібранні Лабораторії стала презентація першого номера часопису «Studia polsko-ukraińskie. W 200 rocznicę urodzin Tarasa Szewczenki» (Польсько-українські студії. До 200-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка) за редакцією професора Валентини Соболь. Презентацію наукового польсько-українського видання блискуче провела професор Тереса Хинчевська-Геннель, котра підкреслила роль і наукове значення збірника, його перспективи. Данута Сосновська відзначила, що сприймає видання  «Studia polsko-ukraińskie» як продовження кращих традицій щорічника «Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze»,  що приділяв багато уваги гострим проблемам як літератури, так і історії Польщі та України. Тому такими важливими в презентованому виданні є наукові статті як польських авторів – Т. Хинчевської-Хеннель, С. Козака, Д. Сосновської, А. Коженьовської-Бігун, так і українських Л. Вахніної, Л. Мушкетик, М. Сулими, Я. Мишанича, Л. Шевченко-Савчинської, Лесі та Мирослава Трофимуків, В. Атаманенка та ін.

Професор Д. Сосновська запропонувала в наступному номері подати матеріали дискусії, що точилася довкола нової праці Георгія Грабовича про складний і неодновимірний твір Тараса Шевченка «Гайдамаки». Наступне зібрання учасників Лабораторії якраз і буде присвячено цій дискусії. А вже сьогодні змістовну інформацію Данути Сосновської про книжку гарвардського професора читач знайде в рубриці «Видавничі новини» на сторінках  269–270  розглядуваного збірника. Учасники зібрання щиро привітали появу першого випуску наукового польсько-українського часопису, обговорили його наступні випуски.

Далі за  програмою зібрання прозвучала стисла розповідь Валентини Соболь про одну із літературних зустрічей, що відбулася у Варшаві 24 квітня, коли на тему «Laboratorium Przyszłości/Laboratory of the Future (O kodach i tekstach  rewolucji)» розмовляли  Олександр Ірванець, Богуміла Бердиховська та Едвін Бендик, презентуючи новий твір О. Ірванця «Хвороба Лібенкрафта». Цікаво, що автора знаного в Польщі твору «Рівне/Ровно» (польською переклала Наталя Бришка) вітали по черзі в Варшаві,  Вроцлаві, Любліні, а на 7 травня було заплановано творчу  зустріч Олександра Ірванця з Анджеєм Ледерем та Яном Совою.  На тій зустрічі  Богуміла Бердиховська змістовно розповіла про творчість Ірванця. Нині він активно перекладає  Яна Гловацького, готує твори до серії УПА (Української політичної антології) за редакцією Івана Малковича.  Новий роман Олександра Ірванця  «Хвороба Лібенкрафта» як ствердив Едвін Бендик, є найдепресивнішим твором  у контексті всього творчого доробку письменника, адже він був написаний відразу після того, як до влади прийшов Янукович.

На зібранні Експериментальної літературознавчої лабораторії  озвучили корисну інформацію  про ювілярів.  Цього дня виповнилоя  165 років від народження  Панаса Мирного (1849–1920). 2014 рік є щедрим на знаменні дати, адже цього року відзначатимемо 180 річницю поета Степана Руданського (1834–1873), 175 річницю фольклориста, етнографа Павла Чубинського,  120-у – Дмитра Чижевського (1894–1977) та 120-у – Олександра Довженка (1894–1956), 110-у –  Миколи Вороного (1904– 1941), 90-у Павла Загребельного, 85-у  Юрія Мушкетика, Дмитра Павличка, Романа Іваничука, 75-у Володимира Дрозда, Валерія Шевчука, Iгоря Калинця. Валентина Соболь розповіла про творчість видатного прозаїка  Юрія Мушкетика, представила ілюстративний матеріал та запропонувала до прочитання звіт із його творчого вечора в часописі  «Країна», 2014, № 34. Добре знаному польському читачеві видатному українському письменнику Валерію Шевчуку присвячено в збірнику змістовну статтю професорки Раїси Мовчан «Той, що обрав свободу: Валерій Шевчук –  митець слова і вчений» (ст. 215–226).

На завершення зустрічі доречно пролунали слова Нормана Девіса про те, що література та історія «є близнятами однієї матері – humanitas»( Norman Davies.   Europa między Wschodem a Zachodem.  Przełożył Bartłomiej Pietrzyk,  Kraków, 2007, s.109).

Свідченням того, що творче зібрання Експериментальної літературознавчої лабораторії, яка діє при факультеті прикладної лінгвістики Варшавського університету,  стало результативним, спонукальним до творчості,  стали захоплені відгуки його молодших  учасників Анни Труш, Конрада Кучари, Марчіна Рошковського, Давида Бзорка, Катажини Чесліковської-Кухарської,  Анни Коженьовської-Бігун.


Валентина Соболь,
проф. Варшавського університету


 
Besucherzahler plentyoffish
счетчик посещений

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів

Україністика у світі Конференції Родом з України Контакти