У кожного народу стільки неба над головою - скільки землі під ногами!

Міжнародна

асоціація україністів

 

 mau-nau@ukr.net

написати листа

 

International association
 of Ukrainian studies

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів

Україністика у світі Конференції Родом з України Контакти

 


11 червня 2013 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (далі – ІМФЕ) відбулася чергова нарада Міжнародної асоціації україністів, присвячена підготовці VIII конгресу МАУ «Тарас Шевченко і світова україністика: історичні інтерпретації та сучасні рецепції» (тема приурочена до 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря). Нараду відкрила президент МАУ, директор ІМФЕ академік Ганна Аркадіївна Скрипник, яка привітала високошановане зібрання, представила гостей – науковців, викладачів, працівників культури з різних регіонів України – та запропонувала сформулювати тематику в рамках кожної гуманітарної дисципліни, за напрямами, щоб сформувати секції.

Першим виступив письменник, доктор історичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі – КНУ) Володимир Сергійчук, який наголосив на цілковито новому, сучасному погляді на Шевченка як державника, а не слов’янофіла, як це вважалося раніше. Обговорення історичної тематики продовжив Андрій Кудряченко, директор Інституту всесвітньої історії НАН України, який запропонував розглянути широкий історичний контекст творчості Т. Шевченка, його світові рецепції. В’ячеслав Кушнір, декан історичного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова сформулював тему «Т. Шевченко у просвітницькому русі регіонів України», щоб підкреслити значення творчості Кобзаря для всіх регіонів.

Одним з найважливіших блоків Конгресу має стати мовний, що природно. Так, заступник директора Інституту української мови НАН України професор Ірина Гнатюк та завідувач відділу граматики Інституту Катерина Городенська запропонували такі загальні теми: «Мовотворчість Тараса Шевченка як вияв характерних ознак нової української літературної мови»; «Мова Тараса Шевченка як естетичний феномен»; «Переклади творів Тараса Шевченка мовами світу»; «Мова Тараса Шевченка і сучасна лексикографія». На думку Лариси Шевченко, професора, завідувача кафедри історії та стилістики української мови Інституту філології КНУ, нині слід вийти за межі констатації певних мовних явищ і зосередитися на еволюційному розвої мови, тому формулювання вченої таке: «Українська літературна мова в активних процесах від Тараса Шевченка до модерного часу». Перспективними їй видаються теми: «Образна система Шевченкового слова», «Шевченко і його сучасники в дискусіях про українську мову», а також прочитання тексту Т. Шевченка з погляду лінгвофольклористики та семіотики. Проректор Донбаського державного педагогічного університету Сергій Швидкий висловив думку про формулювання напряму, який акцентував би увагу на вивченні мови Т. Шевченка в контексті функціонування сучасної преси, публіцистики тощо. Професор Києво-Могилянської академії Орися Демська запропонувала наблизити Шевченків дискурс до студентської аудиторії і, відповідно, зробити це у віртуальному / технологічному просторі; власне з мовознавчої проблематики їй імпонує тематика «Мова Тараса Шевченка в контексті наукової парадигми ХХІ ст.». Питання ширшого висвітлення діяльності україністів на сайтах Вікіпедії, Вікімедії тощо порушив також професор Донецького національного технічного університету Олександр Білецький, який продовжив думку В. Кушніра про регіональний аспект вивчення творчості Т. Шевченка, зокрема, це Шевченко і Донецьк.

Завідувач кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка Юрій Русанов констатував, що насправді запропонована секційна проблематика є дуже цікавою, однак йому хотілося б об’єднати зусилля всіх – істориків, філологів, етнологів, фольклористів, мовознавців – на такій загальній проблематиці, як «Шевченко та громадівський рух в Україні в ІІ пол. ХІХ ст.». Доцент Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка Сергій П’ятаченко порадив підготувати матеріал, який би склав загальну мапу «Кобзаревими шляхами», а також підтримав думки про те, що не варто замикатися у вузькому гуманітарному колі, а виходити на ширші зв’язки, рекламу тощо.

Близькість Т. Шевченка до народної стихії породила й значну кількість етнологічних тем. Так, професор, завідувач кафедри історії науки і техніки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (далі – НТУ «ХПІ») Володимир Скляр подав актуальну тему «Вплив Т. Шевченка на формування української етномовної ідентичності», а також дев’ять підтем до неї. Професор етномузикології Михайло Хай з ІМФЕ запропонував розглянути тематику «Шевченко і кобзарство», а також етномузикологічні дискурси щодо Шевченкових музично-фольклористичних візій.

Фольклористичну тематику розробляли доктор філологічних наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (далі – ЧНУ) Наталя Ярмоленко («Т. Шевченко і теоретичні проблеми фольклористики», «Класичний фольклор і творча спадщина Шевченка», «Т. Шевченко в парадигмі новітнього фольклору»), а також доцент Олеся Наумовська з кафедри фольклористики КНУ («Шевченко і фольклор», «Стан побутування фольклору Шевченкової доби і сьогодення», ця тематика пов’язана з дискусіями навколо сучасного фольклору).

Степан Шевчук, який очолює Інститут мистецтв у Рівненському державному гуманітарному університеті, повідомив про відтворення шляхів буття Шевченка в Україні, а також відновлення шевченківських стипендій для студентів, підготовку спеціальної телепередачі, радіопередачі «На шляху до Тараса Шевченка». Михайло Красіков, доцент кафедри етики, естетики та історії культури НТУ «ХПІ», директор музею «Слобожанські скарби», наголосив на необхідності створення історико-краєзнавчої секції та згадав такі суттєві проблеми, як охорона пам’яток, пов’язаних із Т. Шевченком, музеєфікація, меморізація спадщини Кобзаря. Керівник відділу Музею народної архітектури та побуту у Львові Надія Боренько вважає органічною тему «Образ українського села в творчості й трактуванні Шевченка».

Лариса Шаповал, викладач етнографії кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, наголосила на значенні малярської спадщини Т. Шевченка, так само, як і доцент кафедри теорії і історії мистецтв Харківської державної академії дизайну і мистецтв Валентина Сушко, яка також запропонувала визнати Шевченкові дні державними святами. Зоя Чегусова з ІМФЕ подала такі тематичні блоки: «Художньо-поетичний геній Тараса Шевченка як невичерпне джерело для творчих інспірацій, рефлексій майстрів народного, професійного декоративного мистецтва кінця ХІХ – ХХІ ст.»; «Постать Тараса Шевченка як духовний орієнтир творчості майстрів народного мистецтва кінця ХІХ – ХХ ст.»; «Художньо-стилістична своєрідність мистецької Шевченкіани майстрів народного і професійного мистецтв ХХ ст.».

Відомий краєзнавець, дослідник, історик Вадим Мицик уважає, що важливою є щоденна праця задля розвитку української духовності, утвердження української держави на цих засадах, а відомий кінознавець, науковий співробітник ІМФЕ Сергій Тримбач висловив думку, що Т. Шевченка немає в більшості секторів масової свідомості, тому це варто обговорити. Співробітник ІМФЕ Анатолій Калениченко запропонував тему «Шевченко і педагогіка», що нині є дуже злободенною в нашому суспільстві. Доцент КНУ Віталій Радчук висловив побажання нагромадити більшу кількість літературознавчих тем. Завідувач відділу ІМФЕ професор Дмитро Степовик зауважив, що нині потребує перегляду ставлення Тараса Шевченка до релігії, тому  слід розглянути таку тематику як «Т. Шевченко та християнство».

Професор кафедри новітньої української літератури КНУ Надія Гаєвська зауважила, що варто створити секцію з історії та сьогодення українського шевченкознавства, адже література з розглядуваної  проблематики є дуже широкою. А завідувач кафедри Українсько-американського гуманітарного інституту «Вісконсінський міжнародний університет (США) в Україні» Наталія Малинська вважає, що учасників конгресу зацікавить тематика «Міфопоетичні парадигми у поезії Тараса Шевченка».

Андрій Темченко, доцент кафедри історії ЧНУ, наголосив на впровадженні навчально-методичних комплексів, що містили б серед інших і теми, пов’язані з постаттю та творчістю Т. Шевченка, тому бажано організувати методичну секцію на Конгресі. Директор Інституту енциклопедичних досліджень НАН України Микола Железняк запропонував теми: «Шевченко в енциклопедичних виданнях», «Шевченко і світ».

Завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Валерія Смілянська та вчений секретар Олександр Боронь подали теми «Творчість Тараса Шевченка в контексті доби» та «Спадщина Тараса Шевченка: сучасне прочитання» – літературні й мистецтвознавчі студії.


Підготувала Л. Мушкетик


 
Besucherzahler plentyoffish
счетчик посещений

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів

Україністика у світі Конференції Родом з України Контакти