У кожного народу стільки неба над головою - скільки землі під ногами!

Міжнародна

асоціація україністів

 

 mau-nau@ukr.net

написати листа

 

International association
 of Ukrainian studies

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів

Україністика у світі Конференції Родом з України Контакти

 


24 травня 2013 р. в рамках  міжнародної наукової конференції «Народні засади та образно-стильові системи спадщини Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів», що відбулася в ІМФЕ ім. М. Рильського НАНУ, о 12-й годині відбулося засідання круглого столу «Етнічність українців: історичний та регіональний виміри в контексті Шевченкового „Обніміться ж, брати мої. Молю Вас, благаю"!». У  засіданні взяли участь відомі науковці, політики, громадські діячі.

Із вступним словом виступила директор Інституту Ганна Аркадіївна Скрипник. Вона підняла питання про т.зв. політичне русинство, поза як дана проблема набула особливої гостроти на початку ХХІ ст.. Йдеться про виклик українській державі, що позиціонується із сепаратизмом. Скрипник повідомила, що 2013 року  в Інституті було опубліковано наступні видання, які вона й презентувала, це передусім: «Українці-русини: етнолінгвістичні та етнокультурні процеси  в історичному розвитку», книга Ю. Бачі та ін. авторів  «Чому, коли і як? Запитання й відповіді з історії та культури русинів-українців (Чехо)Словаччини», двотомне видання вибраних праць вченого Ореста Зілинського, доробок якого незаслужено замовчувався  в радянські часи, а також початкові томи  «Матеріалів до словника українських говірок Закарпатської області» М. А. Грицака. Ці праці розміщено на сайті МАУ. Директор  ІМФЕ зазначила, що ці  видання є відповіддю  певним політичним силам, які хочуть вплинути на наукові інституції і кодифікувати русинську національність. Цей погляд на питання є  ненауковим і не державницьким, він інспірується інтересами сусідніх держав. Скрипник репрезентувала також дослідження  відомого україніста зі Словаччини Миколи Мушинки про словакізацію місцевих українців і зазначила, що готується  переклад книги українською.

Потому виступив історик і  політолог з Ужгорода  В. Піпаш. Він констатував, що питання русинства засноване на відірваності краю від інших земель і назвав три аспекти його вимірів: історичний, культурологічний та політичне русинство. Його замовники: реваншистські сили Угорщини, колишньої Чехословаччини, Росії, сепаратистське крило Мукачівської греко-католицької церкви, англізовані нащадки трудової міграції з Закарпаття та Лемківщини США, компартія - в Україні. На Закарпатті ж існує кілька його течій: москвофільська, тутейшнянська, мадяронська.

О. Нельга - доктор соціологічних наук  у своєму слові пов'язав цю проблему з погіршенням економічного та політичного становища, екології краю. Співробітниця ІМФЕ доктор історичних наук В. Борисенко, котра 1996 р. проводила проводила в Закарпатті етнологічні дослідження,  зокрема опитування населення, засвідчила,  що структура його звичаїв та обрядів, в цілому є українською і запропонувала провести  сучасне обстеження краю, а також опублікувати отримані результати.

Відомий словацький україніст, етнолог, громадський діяч М. Мушинка навів сторінки зі своєї біографії, а саме, як він відновив свою українську національну орієнтацію. Він говорив також про словакізацію українців та згадав діяльність так званих карпаторосійських організацій. Г. Скрипник передала слухачам  також вітання зі Словаччини від доктора історичних наук М.Сополиги, Професор, історик, мовознавець Ю. Бача розповів про історію виходу і резонансу своєї брошури 1967 р. що  неодноразово передавалася і вчетверте в ІМФЕ.

У роботі круглого столу взяло участь кілька депутатів ВР України. Так, О. Доній  закликав українців не втрачати пасіонарний, дієвий дух, посилити контакти з українцями сусідніх країн, проводити працю з власними нацменшинами. А. Парубій пообіцяв зробити необхідні зусилля для виділення цьогоріч з бюджету коштів  на закордонних українців. В. Черняков заявив про надмірну  толерантність українців, які дозволяють угорцям асимілювати наше населення на Закарпатті, А. Міщенко відзначив, що  русинство підтримують як зовнішні, так і  внутрішні сили. Він пообіцяв  зробити все, щоб не пройшли ці антиукраїнські спроби.

Академік М. Жулинський  зазначив, що  проблема русинства  має глибоке історичне  коріння, а в наш час ведеться політика підкупу. Натомість державна політика має проводитись з орієнтацією на консолідацію українства і на збереження базових цінностей українців та нацменшин. Академік Я. Яцків  вважає, що повага до українців у світі падає з кожним роком, триває  деукранізація. Тому слід бути сильними, а також  працювати з молодою генерацією діаспори, яка досить пасивна й  індиферентна до свого минулого.

З науковців взяли слово доктор філологічних наук Б. Ажнюк, етнополітолог з Ужгорода М. Зан та викладач Києво-Могилянської академії, політолог О. Курінний. Також виступили письменники І. Драч та голова Всеукраїнського Об'єднання «Просвіта» П. Мовчан, які запропонували вивести цю розмову на загальногромадянський рівень. Власною думкою на цю та ін. проблеми сучасної України поділилися екс-депутат ВР України І. Заєць  та  відомий літолог О. Палій.

Підготувала Л. Г. Мушкетик


 
Besucherzahler plentyoffish
счетчик посещений

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів

Україністика у світі Конференції Родом з України Контакти