У кожного народу стільки неба над головою - скільки землі під ногами!

Міжнародна

асоціація україністів

 

 mau-nau@ukr.net

написати листа

 

International association
 of Ukrainian studies

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів

Україністика у світі Конференції Родом з України Контакти

 

 

З ініціативи гуманітарної колегії Української народної партії та Міжнародної асоціації україністів (МАУ) 2 липня 2009 року в Інституті мистецтвознавства,  фольклористики та  етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (ІМФЕ НАН України) було проведено круглий стіл на тему:
 Сучасне українське село: економіка, демографія, соціокультурні параметри
.

 Його учасниками стали члени Президії НАН України: директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України та президент МАУ у 2005 2008 рр., академік Я.Яцків, почесний директор Інституту ботаніки НАН України, академік К.Ситник;  члени президії Української народної партії (народні депутати І.Заєць; письменник, народний депутат ВР Іго скликання В.Шовкошитний, народний депутат ВР ІІ скликання М. Горбатюк, президент Київського міжнародного енергетичного клубу, професор О.Тодійчук); голова Асоціації фермерів України І. Томич; урядовці (заступник Міністра будівництва та регіонального розвитку А. Ткачук, представники від Міносвіти і науки  В. Скиба, Міністерства юстиції України О.Сухоруков, Міністерства аграрної політики Б.Панчук та екс-міністр агрополітики  О. Баранівський, екс-голова Фонду державного майна України В.  Семенюк-Самсоненко), провідні фахівці Української академії аграрних наук (доктор наук С. Кваша); Національного аграрного університету (професори М.  Білинська, В. Пащенко, Г. Лоїк), Інституту політичних та етнонаціональних досліджень (політолог О. Дергачов). У засіданні також взяли участь  представники Української народної партії з регіонів Одещини, Київщини, Кіровоградщини, Миколаївщини, Сумщини, Закарпаття, Рівненщини, голови Закарпатської У. Габор  та Миколаївської Ю. Ширко обласних організацій УНП та члени обласної Ради та заступики голови Кіровоградської обласної організації УНП Л. Боса, О. Ратушняк, В. Атаманчук.

Висвітлити проблематику та зміст круглого столу для громадськості були запрошені представники ЗМІ: кореспонденти газет Сільські вісті, Голос України, комунікаційної групи ESGroup, програми Першого національного телеканалу УТН, Київської державної регіональної телерадіокомпанії та всесвітньої служби Радіо Україна.

Обговорення охопило широкий спектр питань, актуальних для нинішнього стану українського села. Значну увагу учасники круглого столу присвятили проблемам економіки, аграрної та соціальної політики.

У вступному слові голова Кіровоградської обласної організації УНП, президент МАУ,  академік, Г. А. Скрипник наголосила, що всупереч рекомендаціям ЮНЕСКО державам-учасницям цієї організації ввести у дію правові механізми захисту етнокультури та її носіїв сьогодні в Україні владними чинниками ігноруються проблеми носіїв фольклору селян, які в часи незалежності своєї держави почуваються забутими Богом і людьми.

На даному етапі українське село гостро потребує вирішення соціальних проблем, адже його мешканці майже позбавлені можливості реалізувати своє право на отримання медичного лікування, освіти. Чимало колишніх програм у соціальній сфері ліквідовуються, а нові не діють: з одного боку, це стосується втрати мережі лікарень та медпунктів, з іншого програми-нововведення Шкільний автобус, що для сільської школи є особливо на часі. Однак, на практиці ця програма виконується лише частково, внаслідок чого сільські діти часто позбавлені права на доступну освіту. По суті, йдеться про дискримінацію сільської людності за мовчазної згоди решти суспільства, бездіяльності законотворців та виконавчої влади.

В обговоренні взяв слово акад. Я.С. Яцків. Як попередній президент МАУ він подякував Г.А.Скрипник за організацію такого актуального круглого столу та розділив усі висловлені занепокоєння. Зокрема, п. Яцків торкнувся питання кадастрової системи, з якою, за його словами, в Україні є повний безлад. Для вирішення даного питання акад. Яцків запропонував змінити діючу  систему відліку на європейську або створену українськими фахівцями систему (УСК 2000) та закликати державу розробити так звані ортоплани на всю територію України.

Депутат І. Заєць акцентував на необхідності визначення базової структури господарювання на селі. На думку депутата,  зберегти прибутки від землі і саму землю, як джерело цього прибутку, можна завдяки фермерським господарствам. Потрібно якнайшвидше напрацювати необхідну правову базу для регулювання земельних відносин в інтересах суспільства, а не окремих приватних осіб. На жаль, чимало законотворців намагаються якнайшвидше домогтися знаття мораторію. Причини зрозумілі: неправовим шляхом (через тіньові схеми) вони зосередили в своїх руках сотні тисяч гектарів землі; і сьогодні ці приховані латифундисти прагнуть узаконити своє право на відібрану за копійки у селян землю. Слід покласти край пограбуванню села.

Заступник Міністра з регіонального розвитку і благоустрою А. Ткачук висловив прагматичну точку зору і вказав, що ресурсу держави для утримання усіх обезлюднених територій, якими масово стають українські села, не вистачить. Тому слід зосередитись на опорних точках, де є економічне тяжіння і допомагати розвитку маленьких містечок, на зразок райцентрів, у цьому ж звязку варто оптимізувати комунікації. 

Академік та почесний директор Інституту ботаніки К. Ситник наголосив, що держава повинна відстоювати та просувати економічні інтереси села і припинити закупівлю дешевого імпорту. Академік зауважив, що своє слово на захист села повинна сказати інтелігенція і висунув пропозицію зробити від імені учасників круглого столу відповідну заяву до громадськості та опублікувати її у профільних виданнях.

Член правління УНП В. Шовкошитний зазначив, що державна підтримка українського села це стратегічне завдання виживання нації. Він обґрунтував доцільність у перехідний період збереження і державної власності на землі с/г призначення. Українські чорноземи, на його думку, мають особливе значення в контексті не лише енергетичних, але й продовольчих світових криз. Державна частка викуплених у селян  земель с/г призначення та передача державою цих земель у вигідну оренду добрим господарям може забезпечити хлібом не лише Україну, але й гарантувати їй імідж надійного світового постачальника зерна. Орендна плата за землю, на його думку, повинна складати не менше 7% (тобто, щоб селянин отримував хоча б 800 грн. за 1га зданої в оренду землі), тоді селянам буде вигідно зберігати землю, а не поспішати її віддати за безцінок. Земля стратегічний ресурс нації і втратити її недопустимо.

Земля це національний скарб України, який відкриває надзвичайно великі можливості   заявив голова Асоціації фермерів України І. Томич. Наша держава володіє потужним екологічним та енергетичним ресурсом, яким є чорноземи. Щоб зберегти цей ресурс та відтермінувати виникнення можливих викликів і загроз потрібно продовжити дію мораторію й здійснити інвентаризацію земель. Інша проблема закупівля монополістами продукції селян за заниженими цінами. Її вирішить зміна інструментарію товарних потоків і цінової політики, що повинні проходити через мережу обслуговуючих с/г кооперативів.        

Колишній міністр аграрної політики О.  Баранівський відзначив, що на рівні законодавчої підтримки пріоритет належить місту у той час як уся соціальна сфера міста будується за рахунок бюджету, навряд чи знайдеться в Україні сільський населений пункт, розбудований в часи незалежності коштами бюджету або держави. На думку п. Баранівського, розвязання багатьох кризових питань на селі відбудеться разом із створенням цивілізованого ринку оренди землі, однак для цього має бути відповідна цивілізована законодавча база, а доки її не існує мораторій залишається актуальним. Окремим пунктом свого виступу О.Баранівський назвав антиполітику, що проводить держава відносно села і яка полягає у підриві потужностей власного виробника та повязана із закупівлями імпортного мяса, молока, масла, цукру.

Президент  Київського  міжнародного енергетич-ного клубу, член правління УНП, професор О. Тодійчук запропонував створити громадську організацію, яка б могла на фаховому рівні захищати права селяни-земле-власника в Україні. Можливо, це буде Комітет захисту селян, який би обстоював економічні, соціальні та громадянські права і свободи мешканців села. Слід вимагати продовження мораторію на продаж землі з січня 2010року та створення відповідних комісій для розслідування корупційних дій та незаконного зосере-дження земель  у  руках  земельних  магнатів. Він акцентував потребу адекватного використання можли-востей агросектору для створення альтернативних джерел енергозабезпечення.

Основною тезою промови В. Семенюк-Самсоненко прозвучав заклик надати сільському населенню міські стандарти життя.  Екс-голова Фонду державного майна України додала, що одним із кроків має стати виконання закону про розмежування земель державної і комунальної власності. 

Свою позицію з погляду сільського жителя окреслив учитель Гаївської середньої школи (Кіровоградська обл.), краєзнавець В. Доценко. Передусім він звернувся до проблеми місцевого самоврядування. Село це перш за все люди і громада. У 1990х рр. у сільських громад забрали чимало їхніх прав, переадресувавши їх в районні інстанції, що на практиці значно ускладнило, а  подекуди і унеможливило вирішення багатьох нагальних питань. Тому, за словами В. Доценка, досвід показує, що сільським громадам потрібно повернути їх колишні права, разом з тим, селу необхідно залишити 70 % податків, а молодих підприємців звільнити від оподаткування. Цю пропозицію підтримала проф. М. Білинська, однак із зауваженням, що селянин повинен виявити готовність брати на себе відповідальність.    

Представник Української академії аграрних наук проф. С. Кваша повернув обговорення в русло економічної проблематики, зазначивши, що Україна як держава повинна врешті визначитися з тим, якою бути моделі сільського господарства у майбутньому. С.  Кваша навів приклад ЄС, де існує два фонди: підтримки виробництва та розвитку сільських територій. У результаті селянин, крім прибутку від свого виробництва має державну підтримку на соціальну сферу. Водночас, п.Кваша назвав дискусійною низку виголошених тверджень та висунув як альтернативу фермерським господарствам сільськогосподарські виробничі кооперативи.

Для української держави село є стратегічним питанням національного розвитку. Водночас, за словами політолога О. Дергачова, попри динамічні зміни влади, в Україні так і не було створено масштабної державної програми для села. З точки зору представництва, селянство менше готове до самоорганізації у потужну загальнонаціональну силу. Те, що відбувається з українським селом це процеси стихійні, спрямовані на виживання. Шляхом до вирішення може стати місцеве самоврядування, створення цивілізованого ринку, але перспективи для їх виникнення поки що залишаються примарними.

У своєму виступі проф. В. Пащенко звернувся до аспекту збереження духовних цінностей у контексті питання малої батьківщини. Уже традиційно так склалося, що джерелом відродження української культури є село, що виступає оберегом українськості через мову, традицію, духовність. Село  це природне екосередовище існування нашого народу, відтак воно потребує спеціальних державних підтримчих програм. 

Представник сільськогосподарського сектору від Сумської області п.С. Бутко підняв фактично знівельовану тему органічного обробітку землі, що сьогодні залишається предметом інтересу незначної кількості ентузіастів. Натомість ця тема потребує розголосу на тлі небезпек, які криються у тотальній хімізації обробітку землі, а відтак у вирощеній таким чином продукції.

У заключному слові академік Г. Скрипник зазначила, що питання земельної власності є сьогодні винятково важливим. Особливу тривогу викликає проблема масового застосування корупційних схем і розпродажу та скорочення земель сільськогосподарського призначення: зокрема, з 1990року площа сільськогосподарських угідь скоротилася з 41,4 млн га до 36,8млн га, тобто, на 12%, а посівні площі скоротилися на 20% мільйони га землі перейшли в нецільове призначення. Використовуючи тіньові схеми (зміна цільового призначення, схеми з борговими зобовязаннями), десятки земельних магнатів за безцінь скупили паї у селян похилого віку та зосередили у своїх руках від ста до двохсот пятдесяти тисяч гектарів землі. Акад. Скрипник наголосила, що за умов, коли не створена належна правова база і суспільство не володіє необхідним інструментарієм (відсутня відповідна кадастрова система, не створено Земельного банку, не введена у дію необхідна кредитна програма для селян), зняття мораторію згубно позначиться на долі селян, призведе до чергового їх ошуканства.   Світова практика доводить, що найефективнішим ринковим механізмом у земельних відносинах є оренда. Саме держава повинна виступити покупцем (за адекватну ціну) земельних паїв у селян, які бажають їх продати, з тим, щоб потім передати їх у вигідну оренду ефективним господарникам.

За результатами дискусії учасниками було вирішено: звернутися із заявою до відповідальних за нинішній стан українського села керівників  законодавчої та виконавчої гілок влади України, а також до науковців та широкої громадськості; надати круглому столу Сучасне українське село: економіка, демографія, соціокультурні параметри постійнодіючого характеру; провести восени на дану тему міжнародну конференцію за участю фахівців, господарського тиву та урядовців і представників Верховної Ради; працювати над створенням громадської організації: "Комітету захисту селян" 

 

 
Besucherzahler plentyoffish
счетчик посещений

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів

Україністика у світі Конференції Родом з України Контакти