У кожного народу стільки неба над головою - скільки землі під ногами!


Міжнародна асоціація україністів


Національна асоціація україністів


Київ, Україна

 mau-nau@ukr.net

написати листа

International association
of Ukrainian studies

National association of Ukrainian studies
Kyiv, Ukraine

Головна | Новини | Про МАУ | Конгреси МАУ | Національні асоціації україністів

Україністика у світі | Конференції | Родом з України | Видання МАУ

Нові видання з україністики | Контакти

 


IV міжнародна наукова конференція «Україністика: вчора, сьогодні завтра…» (Познань, Польща), присвячена 100-річчю Університету імені Адама Міцкевича в Познані


Чергова, четверта міжнародна наукова конференція з циклу «Україністика: вчора, сьогодні, завтра…» відбулася 26–27 листопада 2018 р. в Познані (Республіка Польща). Цього разу вона була приурочена ювілею університету імені Адама Міцкевича (УАМ), що незабаром відзначатиме 100-річчя свого існування. Науковий форум мав на меті виявити провідні тенденції та проблеми в сучасній україністиці на прикладі досліджень з царини української мови, літератури, культури та культури. У конференції взяли участь понад 60 науковців з Польщі, України, Чехії, Німеччини й Австрії.

Пленарне засідання відкрив габілітований доктор, професор, заступник декана факультету неофілології УАМ Кшиштоф Стронський, який тепло привітав учасників та побажавши плідної праці. Крім того, до учасників конференції з вітальними словами звернулися директор Інституту російської і української філології,професор УАМ Анджей Сітарський та завідувач кафедри україністики УАМ, професор Тетяна Космеда. Студенти української філології традиційно підготували для гостей сюрприз-вітання: прозвучала відома українська пісня «Зеленеє жито, зелене…» в акапельному виконанні неодноразового лауреата низки міжнародних конкурсів Ілони Миколаїшин та вірш Тараса Шевченка «І виріс я на чужині» у виконанні Тетяни Родзень – лауреата Першого міжнародного поетичного конкурсу читання української поезії (2018), що відбувся на базі УАМ.

Під час пленарного засідання було представлено доповідь двох співавторів – доктора філологічних наук, проф. Варшавського університету В. Дубічинського тагабілітованого доктора, проф. Клангенфуртського університету (Австрія) Р. Тільманна. Доповідь була присвячена особливостям лексикографічного опису українсько-німецьких лексичних паралелей: розглянуто національно-культурну своєрідність лексичних одиниць однієї мови порівняно з корелятами в іншій мові. Задекларовано нову концепцію створення двомовних навчальних словників. У доповіді доктора філологічних наук, проф. Т. Космеди на тему «”Українська мова” у стані стресу: окреслення актуальної проблематики української лінгвоконфліктології» було висвітлено лінгво-політичні проблеми, пов’язані з визначенням статусу української мови як державної, означенням специфіки її функційного навантаження та ін., що трактуються в російському науковому й публіцистичному дискурсах у викривленій площині. Прозвучала й доповідь, підготовлена тандемом з України у складі доктора філологічних наук, проф. Л. Марчук (Кам’янець-Подільський, Україна) та вчителя-методиста з Кам’янця-Подільського А. Лупійчук на тему «Мовні засоби реалізації понять «толерантність» / «ворожість» у сучасних українських засобах масової комунікації». Літературознавчу проблематику представили чотири чергові виступи на пленарному засіданні. Габілітований доктор, проф. Ольштинського університету І. Бетко (Польща) представила «Інтерпретацію української літературної класики у світлі ритуально-міфологічної / архетипальної критики», а габілітований доктор, проф. УАМ А. Горнятко-Шумилович (Польща, Познань) «відкрила» забутого українського письменника Василя Ткачука зі Снятинщини й схарактеризувала його постать крізь призму сприйняття його родичів і односельчан, що здійснено на матеріалі інтерв’ю з рідними письменника, записаними влітку 2018 року. Доктор філологічних наук, проф. Я. Поліщук (Познань, Польща) розповів про актуальну сьогодні метафорику Донбасу: його доповідь містила в назві красномовне уточнення: «від утопії до дистопії й сюрреалістичного образу світу». Доповідач виклав міркування про стан абсолютної кризи після дискретитації радянського наративу, що дає поштовх до творення нової ідентичності в умовах, коли починає окреслюватися «призабутий код дикого половецького степу». З вуст габілітованого доктора, проф. Р. Мніха (Сєдльце, Польща) прозвучала доповідь, що стосувалася Дмитра Чижевського та його компаративістичної теорії літератури. Було названо й унікальні, маловідомі факти з біографії Д. Чижевського.У сі доповіді були сприйняті із цікавістю й викликали низку запитань, були висловлені відповідні рефлексії на почуте від учасників конференції.

Після обідньої перерви розпочалися секційні засідання. У першій секції «Традиції українського мовознавства й сучасність: осмислення мовних і мовленнєвих процесів та дискурсивної практики», керівником якої була проф. Н. Кондратенко, були розглянуті та осмислені окремі питання лінгвокультурології та гендерної лінгвістики з актуалізацією фразеологічного мовного рівня. Кандидат філолічних наук, проф. Н. Венжинович (Ужгород, Україна) представила доповідь «Компоненти ЧОЛОВІК і ЖІНКА у фраземіці української мови: лінгвокультурологічний аспект». Ішлося й про метафоризацію мікроконцептосфери ЛЮДИНА в поетичному мовопросторі Б. Олійника (кандидат філол. наук, викл. О. Діброва – Кременчук, Україна), проаналізовано компаративні конструкції як вербалізатори концепту НАВЧАННЯ на прикладі літературно-художнього дискурсу англійської та української мов (кандидат філол. наук, доц. О. Дзюбенко – Київ, Україна), схарактеризовано лексичний регулятив ліс в епістолярних текстах Лесі Українки в рецепції кандидата філол. наук, проф. С. Богдан (Луцьк, Україна). Проблему публічного виступу як мовленнєвого жанру ритуальної політичної комунікації на прикладі трансформації новорічних звернень українських президентів порушила доктор філол. наук, проф. Н. Кондратенко (Одеса, Україна); двовимірну типологію синтаксично нечленованих одиниць в українському мовознавстві запропонувала кандидат філол. наук, доц. М. Личук (Київ, Україна), а специфіку відображення подільських говіркових рис у працях польських дослідників кінця ХІХ ст. дослідили й докладно висвітлили кандидати філол. наук, доц. Б. Коваленко й доц. Н. Коваленко (Кам’янець-Подільський, Україна). Розвиткові української літературної мови на території Галичини в другій половині ХІХ ст. присвятила свій виступ кандидат філол. наук, доц. У. Холод (Оломоуц, Чеська Республіка). Крім того, були обговорені й доповіді, що стосувалися проблем методики викладання української мови як іноземної: йшлося про характерні мовленнєві помилки польських студентів, що виявляються під час вивчення української мови (доктор Д. Новацька – Люблін, Польща). Яскравим було повідомлення аспірантки М. Спіри (Львів, Україна), що стосувалося засвоєння студентами фразеологічного фонду української мови.

У другій секції «Інтерпретація проблематики нових лінгвістичних напрямів», якою керували проф. Т. Космеда та доктор філол. наук І. Шкіцька, були розглянуті окремі аспекти таких актуальних напрямів лінгвістики, як теорія еґо-тексту, що зреалізовано в проекції на щоденниковий дискурс: питання відтворення образної пам’яті (кандидат філол. наук, проф. С. Ігнатьєва – Дніпро, Україна), заторкнуто теоретичні питання лінгвоконцептології, а саме: проблема окреслення лігвоконцептологічних шкіл в Україні та співвідношення понять «мовна картина світу» – «концептуальна картина світу» – «художня картина світу» (кандидат філол. наук, ад’юнкт О. Гоменюк – Познань, Польща; магістрант А. Яремчук – Познань, Польща). Проблематика лінгвоемоціології була сфокусована на особливостях вияву агресивної метафори в сучасному публіцистичному дискурсі (кандидат філол. наук, доц. В. Сліпецька – Дрогобич, Україна), «лінгвістики брехні» – фейку в просторі українського публіцистичного дискурсу (доктор Л. Малецький з УАМ, Польща). Заслухано виклад методологічних засад теорії теолінгвістики (кандидат філол. наук, доц. Н. Піддубна – Харків, Україна); «граматика оцінки» досліджена в проекції на вияв оцінювального потенціалу, закладеного в дієслівній категорії виду (кандидат філол. наук, доц. О. Халіман – Харків, Україна).Увагу дослідників привернула й проблематика вербальної (доктор філол. наук, доц. І. Шкіцьк а– Тернопіль, Україна) та невербальної (кандидат філол. наук, доц. Т. Осіпова – Харків, Україна) комунікації: було показано специфіку реалізації регулятивних комунікативних тактик у сфері торгівлі та окреслено досягнення української теорії невербальної комунікації. Лінгвоперсонологія репрезентована у виступі магістрантки А. Філіп’як (Познань, Польща): окреслено фразеологічний потенціал поетичного мовлення Ліни Костенко. Особливості прагматики гасел, що функціювали в пресі підрядянської України, схарактеризувала кандидат філол. наук К. Коротич (Харків, Україна). Увагу присутніх привернула доповідь молодої української дослідниці – кандидата філол. наук Ю. Талалай (Дрогобич, Україна), яка схарактеризувала актуальні дидактичні моделі: «модель факторів» і «функціональну модель», що дають змогу формувати багатомовну особистість у процесі навчання іноземної мови.

У третій секції «Проблеми української термінології ХХІ століття» (керівники – проф. Л. Марчук, проф. В. Дубічинський, габілітований доктор П. Юзвікевич) було розглянуто особливості розбудови української термінології. Зокрема аспірантка О. Гаврилова (Харків, Україна)доповідала про глобалізаційні процеси і їхній вплив на формування термінів комп’ютерної сфери в різних мовах.Опис системи медичних термінів української мови запропонувала аспірантка Г. Германович (Львів, Україна).Терміни – назви грибів з огляду на їхнє словотворення схарактеризував польський учений П. Юзвікевич (Вроцлав, Польща).Українсько-польські паралелі в біологічній термінології досліджувала магістрант М. Кухарчишин (Львів, Україна).Кандидат філол. наукЛ. Гаращенко(Полтава, Україна) запропонувала інформацію прогештальтний різновид асоціативно-метафоричної мотивації науково-технічних аналітичних термінів, а кандидат філол. наук З. Мацюк (Луцьк, Україна) доповідала про неофразеологізми та їхнє місце в МКС. Проблематику української термінографічної критики окреслила Т. Петрова (Харків, Україна), запропонувавши огляд від витоків до сучасності. Питання формування політичних термінів на базі антропонімів українських політиків висвітлила докторант Д. Янчура (Познань, Польща). Доктор М. Редьква (Краків, Польща) звернула увагу на особливості розвитку двомовних дітей шкільного віку, актуалізувавши фонологічний мовний рівень. Філологічну спільноту Ужгородського університету (Україна) репрезентувала кандидат філол. наук, доц. Г. Шумицька, яка виступила з надзвичайно актуальною доповіддю «Державна мова як фактор єднання в умовах збереження мультилінгвального розмаїття сучасної України», проаналізувавши мовно-політичні події в Україні, що мали місце в період з вересня 2017 р. (час після ухвалення нового Закону «Про освіту») до жовтня 2018 р., коли Верховна Рада України ухвалила Проект закону про державну мову в першому читанні,що стало поштовхом до міжнародного конфлікту з владою Угорщини.

Четверта й п’ята секції – «Спадкоємність, традиції і новаторство в літературі» та «Українська література крізь призму компаративістських концепцій. Проблеми перекладу та інтерпретації тексту» – були об’єднані через відсутність частини учасників. Ними керували габілітований доктор, проф. І. Бетко та габілітований доктор, проф. Р. Мніх. Увага дослідників була сфокусована на актуальних питаннях теорії й історії літератури. Засідання розпочав магістр української філології П. Ліс-Маркєвич (Познань, Польща), який представив портрет львівського письменника Юрія Винничука за матеріалами інтерв’ю з письменником та опрацювання його творів. Кандидат філологічних наук, доц. С. Кирилюк (Чернівці, Україна) з’ясовувала антропологічні виміри «нічної» літератури на прикладі української прози кінця ХІХ та початку ХХ ст. Доктор Р. Купідура (Познань, Польща) присвятив доповідь літературознавчій категорії простору, звертаючись до нарисів про Україну популярного польського репортажиста Зємовіта Щерека. Кандидат філологічних наук, доц. Тетяна Шевченко (Одеса) ознайомила з наративно-ментитативними особливостями есею епістолярного типу на прикладі «Листів з Києва» Соломії Павличко. Роздумами про природу художнього тексту (проблему змісту й форми) у світлі маніфестів 20-х років ХХ ст. поділився доктор, ад’юнкт А. Новацький (Люблні, Польща). Специфіку топосів «Дім – Поле – Храм» у поемі Т. Шевченка «Наймичка»та його однойменній російськомовній повісті означила доктор філол. наук Ж. Янковська (Острог, Україна). На характеристиці топосу дороги у творчості В. Шевчука зосередила увагу М. Замбжицька (Варшава, Польща). Доктор А. Хома-Сувала (Люблін, Польща) проаналізувала поезію Нталі Лівицької-Холодної в передвоєнних перекладах Юзефа Лободовського. Мовні світи Ігоря Костецького в аспекті українсько-польсько-німецьких культурних взаємин повоєнного періоду репрезентувала доктор О. Лазаренко (Берлін, Німеччина).

Отже, в роботі конференції взяли участь науковці, що представляли різні осередки європейської україністики. Учені репрезентували різні наукові школи, напрями, відстоювали різні концепції, розглянули широку філологічну проблематику, що викликало плідні дискусії. Під час обговорення доповідей було актуалізовано проблемні питання, висловлювалися неоднозначні рефлексії та цінні побажання щодо напрямків майбутніх студій з україністики. Заслухані на конференції тексти після їхнього доопрацювання будуть опублікованів чергових номерах наукового журналу «Studia Ukrainica Posnaniensia».

Доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри україністики УАМ (Польща)
Тетяна Космеда


 
Besucherzahler plentyoffish
счетчик посещений

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів
Україністика у світі Конференції Родом з України Видання МАУ Нові видання з україністики Контакти