|
|
 Презентація 6-го серпня присвячена новим зарубіжним
виданням, які здійснив наш Інститут. Особливе місце серед них займає
видання доповідей і матеріалів 35-ї Міжнародної баладної
конференції, що відбулася в Києві 2005 року і отримала широкий
міжнародний резонанс завдяки підтримці Київської міської державної
адміністрації, 10 учасників конференції відзначено подякою
Київського міського голови. Особливу допомогу в проведенні заходу
надало Управління культури, зокрема пані Валентина Ліновицька,
організувавши в Українському Домі урочисте привітання та концерт для
учасників конференції.
 У
книжці вперше представлено англійською, французькою та німецькою
мовами доповіді науковців із сорока країн Європи, США, Канади й
Австралії. Слід відзначити, що це перше іншомовне видання з
народознавчої проблематики, яке з’явилося в Києві, тому зрозумілим є
великий попит на нього та зацікавленість з боку світової наукової
громадськості. Один із зарубіжних учасників – незабутній професор
Маккасі зі США написав баладу про Київ, яка опублікована в цій
книжці.
 Інститут
видає також щорічник «Слов’янський світ»,
шостий випуск якого ми Вам презентуємо. Це видання стало
міжнародним, оскільки в ньому публікують свої статті славісти різних
країн. До даного випуску, зокрема, увійшли статті зарубіжних
вчених – П. Горбатовського (Польща), О. Бєлової (Росія), Г.Язон
(Ізраїль), Д.Айдачича (Сербія) та ін. з різноманітних теренів
славістики – літературознавства, мовознавства, фолькло-ристики,
театрознавства, мистецтвознавства тощо. Принагідно хотілося б
згадати, що Інститутом протягом останніх років видано цілий ряд
спецвипусків журналу «Народна творчість та етнографія», присвячених
угорській, французькій, польській, болгарській, ізраїльській
етнології та фольклористиці. Щойно вийшов македонський спецвипуск
(2009), готується до друку турецький. І. Головаха розпочала роботу
над підготовкою американського спец-випуску. На перспективу
заплановано видати також білоруський та словацький спецвипуски,
якими вже зацікавилися наші колеги в цих країнах.
На презентації були присутні гості:
– один з авторів та учасників 35-ї Міжнародної баладної конференції:
професор Наталія Кононенко (Інститут Українських студій,
Едмонтон, Канада);
– професор Богуслав Бакула (завідувач кафедри
компаративістики університету імені Адама Міцкевича в Познані,
Польща);
– аспірант Інституту Українських студій в Едмонтоні Гусейн
Алюпінар, представник Туреччини, який нещодавно виступив з
доповіддю на 39-й Міжнародній баладній конференції в Мінську;
– представник управління культури Київської міської
держадміністрації Тернавська Ганна Сергіївна.
На конференції виступили: директор ІМФЕ ім.
М. Рильського НАН України академік НАН України Ганна Скрипник,
професор Наталія Кононенко, професор Богуслав Бакула, доктор
філологічних наук Тетяна Руда, академік АМУ Ігор Юдкін, завідувач
відділу мистецтва і народної творчості зарубіжних країн Інституту
Леся Вахніна, доктор мистецтвознавства Софія Грица.
 Виступ І.М. Юдкіна:
Нагода, задля
якої ми тут зібралися – це здобутки Інституту на ниві розробки
нових, перспективних наукових напрямів та їх оприлюднення власними
зусиллями. Публікація матеріалів Міжнародної баладної конференції,
славістичного періодичного видання, зібрання деяких з моїх праць –
це все показники наполегливої праці, які становлять вагомий внесок
Інституту до вітчизняної наукової скарбниці. Ці здобутки мають уже
суспільний резонанс. Мені довелося бути свідком того, як у Мінську
поважні вчені з відомими світовими іменами стояли в черзі для того,
щоб отримати свіжий надрукований примірник матеріалів. Все це –
переконливе свідчення, вагомий доказ того, що на чолі Інституту
стала видатний організатор науки – Ганна Аркадіївна Скрипник. Мені
довелося працювати тридцять дев’ять років у Інституті, і мушу
сказати, що останні роки, коли Інститут очолила Ганна Аркадіївна,
праця стала інтенсивнішою і цікавішою. Це – по-перше.
По-друге, наша презентація наочно пітверджує роль
міжнародних контактів та міжнародної проблематики для розвитку
національної культури. Публікація презентованих тут тематичних
випусків наукової періодики, що тут її подано – то ще один аргумент
на користь далекоглядності наукової політики, яку проводить Ганна
Аркадіївна. Здоровий, повноцінний розвиток національного культурного
організму передбачає витворення взаємостосунків з іншими націями,
формування відповідних національних образів, ідентифікації власного
та того, що за національною уявою відноситься до тих чи інших
народів. Без дослідження такого імагологічного, як його нині
іменують, аспекту цих взаємин годі думати і про власну національну
специфіку. Пригадую, коли двадцять п’ять років тому на посаді
секретаря координаційної ради мені трапилася нагода в Москві
опікуватися затвердженням тематики східноєвропейських досліджень, то
одержав таку відповідь: «Ви з України? То й займайтеся своїм
колгоспом». Тепер такі відповіді вже без вороття відійшли в минуле,
і великий здобуток цього – справа також наукової стратегії Ганни
Аркадіївни.
Нарешті, по-третє, публікації Інституту свідчать про
те, що обрано оптимальний напрямок в розробці комплексних
досліджень, про які так багато ведеться пустопорожніх розмов. На
відміну від тих розмов, Ганна Аркадіївна зуміла знайти саме ті
напрямки, і створити для них режим найбільшого сприяння – які
реально, а не на словах забезпечують комплексність дослідження,
насамперед – поєднання народознавчого та мистецтвознавчого напрямів.
Баладна конференція свідчить про це. Мені особисто, приміром,
довелося розробляти тему «балада і театр», продовжуючи праці
видатної львівської дослідниці Н. Копистянської, яка розвинула
теорію баладного роману в літературі. Справді, є підстави твердити
також і про баладну драму – і такий шедевр вітчизняної драматургії,
як «Украдене щастя» І.Франка наочно це доводить. Повертаючись від
цього екскурсу до предмету нашої зустрічі, гадаю, що озвучу думку
всіх присутніх, коли висловлю глибоку вдячність за майстерне
керування науковим процесом керівникові Інституту – Ганні Аркадіївні
Скрипник.
|
