|
|
 МІЗЕС
Людвіг фон
(29.09 1881, Львів – 10.10 1973, Нью-Йорк, США)
Лідер австрійської економічної школи, послідовний критик економічної бази
соціалізму, глибокий аналіз культури ринкових відносин якого став
основою класичної ліберальної перспективи політичної економії та
правової держави. Точність наукових передбачень Л. фон Мізеса
забезпечили його ідеям непроминальну цінність. Критика
антикапіталістичної ментальності, всіх форм шовінізму та фашизму в
їхніх зв'язках з економікою тоталітарних держав, запропонована Л.фон
Мізесом та його учнем Ф.Хайєком – лауреатом Нобелівської премії,
актуальна й сьогодні. Австрійський вчений зробив фундаментальний
внесок в область світової соціально-політичної науки та
епістемології (гносеології).
Навчався у Віденському університеті, де (у 27 років) здобув докторський
науковий ступінь.
Л. фон Мізес – учень австрійського економіста Е. Бьом-Баверка. Його перша
наукова праця "Теорія грошей та кредиту" (1912) принесла автору
європейську популярність. У 1909-1934 – Л.фон Мізес – економічний
радник, пізніше головний економічний радник Австрійської
торгівельної палати. Вчений – один з тих, хто врятував Австрію від
гіперінфляції на початку 20-х років ХХ століття, створив Інститут
досліджень економічних циклів, директором якого призначив Фрідріха
Хайєка – свого колишнього учня, майбутнього лауреата Нобелівської
премії (відзначена праця присвячена теорії комерційного циклу Мізеса).
У ці ж роки організував відомі приватні економічні семінари, в
роботі яких брали участь кращі молоді європейські економісти і з
якого вийшла ціла плеяда майбутніх видатних знавців економіки. 1922
– опублікував свою наступну важливу працю "Соціалізм: економічний і
соціологічний аналіз", в якій аргументовано довів, що соціалізм і
промислова економіка – речі несумісні. Застосування соціалістичних
принципів в економіці неминуче призводить до хаосу й стагнації.
Наступні праці Л.фон Мізеса "Епістемологічні (гносеологічні)
проблеми економіки" та "Елементарні основи економічної науки".
З приходом до влади в Німеччині націонал-соціалістів Л.фон Мізес емігрує
до Женеви, де пише "Національну економіку" – спочатку проігноровану
європейською аудиторією, а пізніше віднайдену, перекладену на
англійську мову й видану кілька разів, як і підсумковий труд вченого
"Діяльність людини" (900 сторінок).
З 1940 – Л.фон Мізес в США. У новій праці "Бюрократія" (1944), написаній
за океаном, він дав глибокий аналіз ситуацій, коли держава
втручається в господарську діяльність суспільства й довів, що це
протиприродно.
У США Л. Фон Мізес не досяг тої популярності й розуміння, які мав у
Європі, викладаючи у Відні та Женеві. Його ідеї не завжди
підтримувалися. Проте вчений і в Америці займався викладацькою
діяльністю і був одним з найстаріших професорів США.
Пропаганда ідей Л.фон Мізеса триває й сьогодні. Італійські вчені
Д.Антисері та Л.Інфантино видали антологію найвідоміших праць Л. Фон
Мізеса "Індивід, ринок та правова держава", яка відкриває широким
колам читачів зміст ліберальних традицій двох останніх століть.
|
