|
|
 ЩЕРБАНЕНКО
Джорджо
(1911, Київ – 1969, Мілан, Італія)
Письменник
пригодницько-детективного жанру (Італія).
Володимир-Джордж Щербаненко – син
українця й італійки, визнаний "італійським Сіменоном".
Як часто читаємо в літературних
біографіях, так сталося і в житті цього італійського киянина:
щаслива зустріч з відомим письменником та кіносценаристом Чезаре
Дзаваттіні з часом перетворила нікому невідомого коректора в одного
з найзнаменитіших італійських романістів, Метра популярного
літературного жанру.
Життя Володимира, який на новій
батьківщині став Джорджо, було нелегким. Син українського офіцера,
який загинув у вирі революційних подій 1917-20 років, разом з
матір'ю-італійкою поселився в Римі й прожив тут до 16-ліття. Потім
був Мілан, де пройшла решта його життя. Перепробував багато професій:
вантажник, різноробочий, рекламний агент, робітник друкарні...
Активний учасник поетичних вечорів, мистецьких свят,
навкололітературного життя Мілана, де у той час жили й творили
письменники та художники Еліо Вітторіні, Сальваторе Квазімодо,
Еудженіо Монтале, Артуро Мартіні, Ренато Гуттузо. Нарешті щаслива
зустріч з Чезаре Дзаваттіні.
Романи та збірки оповідань
молодого письменника спочатку знайшли відгук у масового читача,
насамперед, жіночої аудиторії. Він був плодовитим автором – щороку
на полицях книгарень з'являлися його книги: "Зелена річка", "Ангел з
пораненим крилом", "Йоганна, донька лісу", "Печера філософів",
"Дівчина без кавалерів", "Ні сьогодні, ні завтра", "Кристина, якої
не було", "Одне бажання", "Зустріч у Трієсті", "Ми вдвох і більше
нікого", "Весільна подорож"...
Перший період творчості
Дж.Щербаненка – своєрідна реакція талановитого прозаїка на настрій,
що визначав загальноіталійську літературну ситуацію доби Беніто
Муссоліні, яку можна було б у значній мірі визначити як вимушено
космополітичну (чи аполітичну?). Щоправда, Дж.Щербаненко ніколи не
переходив межі, за якою б у його творчість проникли політика та
гостре зацікавлення якоюсь ідеологією тощо. Він писав про те, що
цікавило всіх: життя в післявоєнній постмусоллінській Італії,
трансформацію Мілана з крупного індустріального міста в мегаполіс і
супроводжуючі все це соціально-психологічні процеси.
Та, володіючи оригінальним
літературним талантом, Дж.Щербаненко прагнув нових видноколів.
Природжена спостережливість, сприйняття дійсності, як кажуть,
оголеними нервами, логічне мислення, врешті багатий життєвий досвід
та дар захоплюючого аудиторію оповідача вивели його на стежки
пригодницької, детективної літератури. Тим більше, що в 50-60-ті
роки італійського масового читача, як, між іншим, і світового, цей
жанр особливо приваблював. 1955 року книжковий магнат Мондадорі
започаткував випуск масовими тиражами дешевої передплатної серії
кримінальних романів.
"Тривалий час нам постійно
твердили, що нашим письменникам не до снаги створити детективний
роман, дія якого відбувалася б в Італії, а героями були б італійці,
– писала популярна газета "Стампа". – Джорджо Щербаненко блискуче
спростував це твердження".
Успіху романів та оповідань
письменника сприяло його глибоке знання Мілану – північної
індустріальної столиці Італії, в житті якого в архискладному клубку
переплелися безліч сучасних проблем міста-монстра: політичних,
економічних, культурних. Підпільний бізнес, мафіозні угруповання,
злочинність стали світом, який намагалися "відкрити й пізнати"
італійські мас-медіа.
Дж. Щербаненко-письменник сміливо
пірнає у новий для нього морально-психологічний всесвіт: один за
одним (починаючи 1966 роком) з'являються його романи "Приватна
Венера", "В тенетах зради", "Юні бузувіри", "Пісок поглинає сліди",
"Міланці вбивають по суботах" та інші. З книжок Дж.Щербаненка постав
ще один привабливий образ – детектив Дука Ламберті. Це не
примітивний сержант поліції, а слідчий (в минулому лікар), наділений
культурою й високими професійними якостями.
"Джорджо Щербаненко, який
передчасно помер 1969 року, – писала одна з італійських газет, – був
батьком італійського кримінального роману й водночас пророком: він
раніше від усіх угадав, побачив і змалював зловісне обличчя Мілана –
міста-велетня..."
З раптовою смертю Майстра
детективу, з європейської літератури не зник образ
слідчого-інтелектуала, започаткований Дж.Щербаненко. Він живе у
творчості послідовників талановитого письменника, у знятих за його
творами кінофільмах.
Творча спадщина колишнього киянина
складає понад 60 романів, кілька тисяч оповідань, низку
кіносценаріїв, безліч статей, репортажів, рецензій. Його ім'я
постійно на сторінках зарубіжних літературних енциклопедій.
|
