У кожного народу стільки неба над головою - скільки землі під ногами!

Міжнародна

асоціація україністів

 

 mau-nau@ukr.net

написати листа

 

International association
 of Ukrainian studies

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів

Україністика у світі Конференції Родом з України Контакти

 

 

ТАРЛЕ Євген

(8.11 1875, Київ 5.01 1955, СРСР)

Історик, педагог (СРСР).

Навчався в Одеському, Київському університетах.

Після навчання був залишений при університеті для підготовки до професорського звання, викладав у київських гімназіях, друкувався в журнальній періодиці, брав участь у підготовці статей до енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона. Наукова та громадська активність молодого вченого привернула увагу влади: Є.Тарле був арештований і висланий з Києва.

З 1901 в Петербурзі. З 1903 приват-доцент університету. Є.Тарле був прихильником конституційних змін в Росії. 1905 арештований і знову позбавлений права займатися викладацькою діяльністю. Зміни в житті Росії, що сталися як наслідок революції 1905 року, повернули Є.Тарле до викладацької діяльності. 1911 захистив докторську дисертацію.

Події 1917 року знайшли суперечливий відгук у вченому. Він вітав лютневу революцію й вів активну наукову та громадську діяльність. Регулярно виїздив до Франції для роботи в архівах, сприяв налагодженню розірваних наукових контактів з Європою. Обраний дійсним членом Товариства французької революції, почесним членом Академії політичних наук Колумбійського університету тощо.

 1921 член-кореспондент АН СРСР, 1927 дійсний член АН СРСР.

 1930 арештований разом з іншими істориками у, так званій, "академічній справі". В ув'язненні провів півтора року, виключений з Академії Наук, 1931 року відправлений у заслання в Казахстан.

 Під тиском міжнародної наукової громадськості Є.Тарле дозволили викладати історію в Алма-Атинському університеті, а 1932 дозволили повернутися до Москви.

 1933 відновлений на посаді професора Ленінградського університету, пізніше в званні академіка. Проте повністю вчений був реабілітований лише посмертно в 1967 році.

 Протягом останніх тридцяти років свого життя Є.Тарле вів активне наукове й творче життя: викладав, писав нові книги, підручники історії, укладав збірники документів. Він автор монографій "Наполеон" (1936), "Талейран" (1940), "Кримська війна" (1941-43) та багатьох інших ґрунтових наукових досліджень.

 1940-го року вчений був обраний почесним доктором університетів Брно, Праги, Осло, Сорбонни, член-кореспондентом Британської академії, членом Норвезької АН, Філадельфійської академії політичних та соціальних наук в США, нагороджений трьома орденами Леніна та двома орденами Трудового Червоного прапора, тричі удостоєний Державної премії СРСР.

 

 
Besucherzahler plentyoffish
счетчик посещений

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів

Україністика у світі Конференції Родом з України Контакти