У кожного народу стільки неба над головою - скільки землі під ногами!

Міжнародна

асоціація україністів

 

 mau-nau@ukr.net

написати листа

 

International association
 of Ukrainian studies

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів

Україністика у світі Конференції Родом з України Контакти

 

 

І І  МІЖНАРОДНИЙ КОНГРЕС УКРАЇНІСТІВ

 

Другий Конгрес україністів спершу планувалося провести у США на базі Українського наукового інституту Гарвардського університету, але згодом це рішення було змінено. По-перше, з'ясувалося, що проведення такого форуму за межами України зовсім не просте, як здавалося, в тому числі і з огляду на матеріальні видатки. А по-друге, досвід проведення першого Конгресу показав, що всі аспекти науки про Україну можна об'єктивно, відкрито і на високому науковому рівні дискутувати й вирішувати в Україні. І зрештою було прийнято рішення, що всі наступні конгреси україністів проходитимуть в Україні почергово в різних наукових центрах. Другим після Києва прийняв україністів світу древній Львів. Конгрес проходив 22—28 серпня 1993 року, його програма охоплювала цілу низку гуманітарних дисциплін, метою організаторів Конгресу було підсумування досягнень українознавчих досліджень за час після Київського конгресу і накреслити перспективи дальшої діяльності україністів світу. Порівняно з попереднім Львівський конгрес був більш діловим, спрямованим на вирішення конкретних проблем українознавства з урахуванням усього набутого світового досвіду. В роботі Конгресу взяло участь понад 600 вчених-україністів, в тому числі 263 учасники з інших країн (США, Польща, Канада, Росія, Німеччина, Австрія, Словаччина, Великобританія, Чехія, Угорщина, Литва, Білорусія, Австралія, Молдова, Болгарія, Італія, Франція, Японія, Китай, Бельгія, Швейцарія, Ізраїль).

Роботу Конгресу було організовано таким чином, щоб надати можливість його учасникам розглянути й обговорити дискусійну, актуальну проблематику, з новим баченням, з новими аналітичними підходами, але позбавлених водночас набридлих ідеологічних стереотипів. Це було щось нове, продиктоване новими умовами в незалежній Україні.

На відкритті Конгресу вступне слово "Формування духовних і світоглядних основ нації" виголосив Микола Жулинський, з доповідями виступили Григорій Грабович — "Інтелектуальний контекст українознавства", Богдан Гаврилишин — "Сучасна Україна: проблеми і перспективи", Іван Дзюба — "Проблеми створення концепції української культури". На наступних трьох пленарних засіданнях було заслухано доповіді Ярослава Ісаєвича "Українознавчі студії в тоталітарному і посттоталітарному суспільстві", Ліни Костенко "Чорнобиль в дозах історичної свідомості", Ігоря Юхновського "Шляхи зміцнення української державності", Романа Шпорлюка "Періодизація української історії XIX ст.", Їржі Марвана "Українська мова в контексті завдань духовної екології", Петра Толочка "Археологія і український етногенез". Окреслені проблеми викликали пожвавлений інтерес учасників Конгресу, подальше обговорення стану і перспектив українознавчих досліджень засвідчило це. Сформована за тематечно-проблемним принципом програма була побудована таким чином, щоб кожне засідання обмежувалось заслуховуванням лише кількох доповідей, і була можливість для дискусій, конкретики в науковому з'ясуванні істини.

Тематика засідань у різних проблемних групах хронологічно охоплювала обширні історичні рамки. Історична проблематика, наприклад, сягала періоду давньої історії України (княжа доба), відтак середньовічної і казацької доби, ранньоновітнього і новітнього періодів. Увагу вчених привернули теоретичні і методологічні аспекти гуманітарних наук, історіографії та діяльності істориків, стан і завдання українознавчих дисциплін, джерелознавство. Не залишились поза увагою проблеми перекладу історичної літератури, політична та економічна думка, дослідження творчості Михайла Драгоманова — письменника, політика, історика (за участю літературознавців, істориків, політологів). У галузі літературознавства було розглянуто такі проблеми:

"Українська література середньої доби: тенденції розвитку";
"Поетика бароко та питання розвитку літератури, її різних жанрів XIX і XX ст.";

"Загальні теоретичні проблеми літературознавства";

питання модернізму;
окремі тематичні засідання було присвячено творчості Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Івана Франка.

Розглядалися також проблеми літературного канону.

У різних тематично-проблемних групах мовознавчих засідань обговорювались питання історії мови і пам'яток письменства, діалектології, ономастики, сучасного стану української мови і правопису (в нас і за кордоном), лексикографії і термінології, а також проблем порівняльнозіставного вивчення української мови, перекладознавства. Великий інтерес викликали проблемні доповіді відомих учених Олекси Горбача "Засади періодизації історії української літературної мови" та Юрія Шелеста "Чому общерусский язьік, а не вібчоруська мова? (З проблем східнослов'янської глотогонії)". Обговорено також питання про словник української мови, про українсько-англійський та російсько-англійський словники.

Значну увагу учасників форуму привернули питання філософії, релігієзнавства, журналістики, тоталітаризму і посттоталітаризму, голоду й геноциду, а також українського державотворення в нових історичних умовах.

Невмирущій спадщині Кобзаря було присвячено круглий стіл "Шевченкознавство" (Ростислав Міщук. "Українська проза другої половини XIX ст. і художньо-естетичний досвід Т. Шевченка", Роксоляна Зорівчак, Джеймс Дінглі. "Найчільніші проблеми англомовної шевченкіани. Переклади. Бібліографія. Критика", Ігор Кондратишин. "Лексика як чинник віршової інтонації в оригіналі та перекладі (на матеріалі поезій Т. Шевченка та їх перекладів).

Широко й розмаїто репрезентовано було на Конгресі народознавство, фольклористика з її глибокою народністю, проблемами, перспективами, мистецтвознавство, музикознавство, архітектура, урбаністика. Власне етнологія зайняла поважне місце у програмі Конгресу, оскільки питання етногенезу українців, походження назви "Україна", національної ідентичності та складу населення окремих її частин, етнічної території і політичних кордонів України з відомих причин не досліджувались або досліджувались недостатньо. Тематичне засідання "Етнологія і національна політика" було присвячено розглядові питань традиційної культури в процесі формування української ментальності, української національної обрядовості, зокрема й таких тем, як українці на пограниччі або за межами своєї країни: традиційно-побутова культура українців Бесарабії, етнокультурні аспекти діалогу культур: серби в Україні та українці в Сербії, лемки в Польщі, національна політика Речі Посполитої щодо Лемківщини тощо.

Окремі засідання було присвячено культурним, історичним та політичним взаєминам України з Білоруссю, Литвою, Німеччиною, Росією, Польщею. Активну участь в обговоренні цих питань взяли науковці із зазначених країн Владас Бразюнас, Надія Непорожня, Станіслав Маковський, Чеслав Партач, Тетяна Кобржицька, В'ячеслав Рагойша та ін.

Актуальні і вкрай важливі питання розвитку українського музикознавства, його національного самовизначення, взаємодії нашої музичної культури з культурою світовою порушували у своїх доповідях на спеціальному засіданні Олександр Костюк ("Музикознавство як українознавча дисципліна");
Богдан Сюта ("Деякі проблеми українського музикознавства в умовах посттоталітарного суспільства");

Олександра Цалай-Якименко, Юрій Ясиновський ("Греко-візантійська гімнографія в контексті української культури XVI—XVIII ст.");

Тамара Булат ("Українська музична культура в Північній Америці");

Густав Цвенгрош ("Українська республіканська капела Олександра Кошиця як артистичний і політичний амбасадор УНР у Франції").

Після дискусії було схвалено пропозицію створити в системі музичних установ Львова сектор музикознавчої україністики, наголошено на необхідності фахового вивчення музичної культури в діаспорі, використання кращих здобутків світової музичної культури, видання перекладних праць з історії і теорії світової музики.

Після завершення другого Міжнародного конгресу україністів відбулося засідання Комітету МАУ, на якому було підведено підсумки роботи Конгресу, прийнято до складу МАУ нові національні асоціації україністів, проведено вибори бюро МАУ, президента і віце-президентів. Новим президентом МАУ було обрано академіка НАН України Ярослава Ісаєвича. Основним змістом роботи МАУ на найближчі роки визначено підготовку до третього Міжнародного конгресу україністів і поліпшення взаємної інформації національних асоціацій про наукові публікації, проекти, форуми, для цієї мети видавати науково-інформаційний бюлетень "Українознавство". Прийнято рішення про проведення наступного Конгресу в Харкові.

 

 

 
Besucherzahler plentyoffish
счетчик посещений

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів

Україністика у світі Конференції Родом з України Контакти