У кожного народу стільки неба над головою - скільки землі під ногами!

Міжнародна

асоціація україністів

 

 mau-nau@ukr.net

написати листа

 

International association
 of Ukrainian studies

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів

Україністика у світі Конференції Родом з України Контакти

 

 

Резолюція
Міжнародної науково-практичної конференції
«Україністика в Росії: витоки, стан, перспективи розвитку»

11 – 12 листопада 2009 року в Москві відбулася міжнародна науково-практична конференція «Україністика  в Росії: історія, стан, перспективи розвитку» (далі – конференція).

Співорганізаторами конференції виступили Міжнародна асоціація україністів, Інститут мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України (Київ), Міжнародний інститут освіти, культури і зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», Культурний центр України в Москві, Уфимська філія Московського державного гуманітарного  університету ім.. М. О. Шолохова», Бібліотека української літератури м. Москви. Конференція відбувалася  за підтримки Посольства України в РФ, Об'єднання українців Росії, Федеральної національно-культурної автономії «Українці в Росії».

Мета проведення конференції – простежити на міждисциплінарному рівні головні етапи і результати  розвитку україністики у вітчизняному науковому, освітньому і соціальному просторі (Російська імперія – СРСР – Російська Федерація), визначити найбільш важливі завдання, проблеми, перспективи розвитку україністики, підкреслити її наукову і соціокультурну значимість.

Актуальність проведення вказаного наукового заходу зумовлена тим, що на сьогоднішній день у Росії сформувалися самобутні центри з вивчення різноманітних аспектів україністики (Москва, Владивосток, Волгоград, Краснодар, Оренбург, Санкт-Петербург,  Саратов, Тюмень, Уфа, та інші). Але, попри вагомий історіографічний досвід і серйозні наукові досягнення, проведення україністичних досліджень у  Росії залишається недостатньо організованим і скоординованим. Діяльність ведучих наукових колективів не завжди враховує посилення інтересу до піднятих в рамках конференції питань у  регіонах Росії. Діяльність регіональних та  столичних наукових центрів часто ведеться без врахування доробку колег, з яким вони  не мають можливості ознайомитися.  Крім того, для українського населення Росії  на цей час властиві  негативні демографічні, етносоціальні і мовні процеси, пов’язані з трансформацією ідентичності, втратою традицій. У вказаних умовах роль науково-освітніх  закладів (університетів, НДІ), громадських організацій (національно-культурних об'єднань), муніципальної бібліотечної системи та інших соціальних інститутів неминуче зростає і вимагає самої широкої підтримки в розширенні дослідницької тематики, підвищенні якості наукових розробок, у збереженні і розвиткові національної культури, у процесі етнічної і загальногромадянської консолідації.

У роботі конференції взяли участь вчені з України (Київ, Львів, Харків, Ніжин, Запоріжжя, Запоріжжя, Горлівка) і 14-ти регіонів Росії, всього більше  60 чоловік.

Робота проводилася на пленарному засіданні і в двох секціях: «Історичні і етнографічні дослідження українського населення Росії», «Українська освіта і друковане слово в Росії».

Предметом обговорення на конференції стали наступні проблеми: статус і зміст україністики як області гуманітарного знання, історіографічні традиції вивчення України і українців в Росії; джерельна база російської україністики; історія формування української діаспори, заселення областей і регіонів Росії, демографічні і міграційні процеси; українська мова і досвід викладання предметів українознавчого циклу в російській системі освіти; матеріальна і духовна культура українців Росії в етнографічних, історичних, фольклорних дослідженнях; діяльність науково-освітніх і дослідницьких центрів україністики в Росії; українська преса і література в Росії; україніка в бібліотеках Росії; внесок українців у розвиток російсько-українського співробітництва на сучасному етапі.

З урахуванням всіх думок, що прозвучали, учасники конференції приймають наступні рекомендації:
1. З метою подальшого поглиблення взаємодії російських і українських науково-освітніх закладів оптимізувати координаційну роботу через укладання або оновлення угод про спільну діяльність в рамках міжнародного гуманітарного співробітництва; розробити Програму наукових досліджень з проблем україністики.
2. Ухвалити звернення до урядів Росії та України з проханням про фінансову підтримку наукових проектів і програм з дослідження української діаспори в Росії.
3. Науковій спільноті україністів Росії і України активізувати роботу з пошуку, вивченню та публікації джерел, документів, що знаходяться в архівах РФ і України, що мають відношення до історії української діаспори в Росії.
4. З метою більш повного і об’єктивного висвітлення історії України і українського населення  Росії звернутися до російських і українських вчених і організацій з проханням про передачу результатів своїх досліджень, друкованих видань (монографії, збірники, статті і т.п.) в Бібліотеку української літератури в Москві, а також в інші наукові і муніципальні бібліотеки обох країн.
5. Рекомендувати представникам наукових центрів і громадських організацій проводити системну роботу по реферуванню видань з української тематики в різних регіонах Росії і спрямовувати їх  в МАУ з метою подальшого використання.
6. Ініціювати організацію творчих дослідницьких колективів, проведення Інтернет-конференцій, створення наукового електронного журналу, російського Інтернет-порталу з актуальних питань сучасної україністики.
7. З метою активізації досліджень, зміцнення російсько-українського співробітництва звернутися з пропозиціями до МАУ проводити наукові конференції на регулярній основі (раз на два роки) на базі тих науково-освітніх закладів РФ, які ведуть активну роботу в області україністики.
8. Просити науково-освітні заклади Росії і України надавати необхідну науково-методичну допомогу національно-культурним об’єднанням , учбовим закладам, недільним школам, бібліотекам, що реалізують програми українознавчого циклу, і соціальні проекти, спрямовані на збереження і розвиток української національної культури.
9. Звернутися до органів законодавчої та виконавчої влади РФ з проханням провести спільно з федеральними українськими організаціями ( ОУР, ФНКА УР_ моніторинг освітніх потреб українців в Росії, здійснити їх кількісний і якісний аналіз, і на ґрунті даного аналізу розробити і ухвалити Федеральну програму розвитку української освіти в Росії.
10. Звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням розробити окрему програму сприяння збереженню і формуванню національної ідентичності українців в Російській Федерації, беручи до уваги факт проживання на території Росії найбільшої кількості українців і зарубіжжі, стан українських громад, які знаходяться на стадії свого становлення і не завжди мають необхідні умови для розвитку.
11. Звернутися до Міністерства освіти і науки України з метою сприяння розвиткові української освіти в Росії, яке є потужним чинником збереження національної ідентичності з проханням:
-  створити постійно діючу Координаційну комісію з проблем української освіти, до складу якої увійшли б представники України і Росії, які володіють інформацією про стан справ в освітніх закладах, мають досвід наукової і організаційної роботи. До компетенції комісії віднести розробку Концепції розвитку української освіти в РФ, створення учбових програм, підготовку і стажування вчителів і викладачів, обмін школярами і студентами, розробку учбово-методичного забезпечення згідно специфіки кожного учбового закладу;
- створити робочі групи з викладачів України і Росії для модернізації існуючих і створення нових підручників і посібників з предметів українознавчого циклу з врахуванням російської та регіональної специфіки;
- ввести інститут шефства: для кожного освітнього закладу в Росії з викладанням предметів українознавчого циклу знайти і закріпити освітній заклад в Україні (школа, вуз), котре опікуватиметься ним, надаючи постійну учбово-методичну допомогу, обмінюючись школярами, студентами, педагогами.
12. Використати досвід світової україністики, а також русистики в Україні для реалізації української освіти в Росії.   
13. За висновками роботи конференції видати збірник матеріалів.
14. Підтримати пропозицію Культурного центру України в Москві, у особі директора В. Є. Мельниченка, про проведення заходів по увічненню пам'яті Т. Г. Шевченка у зв’язку з 200-річчям з дня народження (встановлення пам’ятника, меморіальних дошок, пам'ятних знаків). З цією метою розробити відповідну Програму і підтримати ініціативу КЦУ про присвоєння йому імені Т. Г. Шевченка. 15. Вважати доцільним висвітлити роботу Міжнародної науково-практичної конференції «Україністика в Росії: історія, стан, перспективи розвитку» і опублікувати  ухвалені рішення в засобах масової інформації країн – учасниць конференції.

Виконання вказаних рекомендацій буде сприяти активізації наукового і соціального діалогу між Росією і Україною, покращенню образів обох країн у суспільній думці, спільному обговоренню суперечливих  сторінок історії і сучасності, подоланню існуючих розбіжностей, що викликані політичною кон’юнктурою або відсутністю наукової інформації.

 
Besucherzahler plentyoffish
счетчик посещений

Головна Новини Про МАУ Конгреси МАУ Національні асоціації україністів

Україністика у світі Конференції Родом з України Контакти